молодцюватий

МОЛОДЦЮВА́ТИЙ, а, е, рідко. Який має бравий вигляд; ставний, спритний.

Молодцюватий портьє запопадливо відчинив перед ними [мандрівниками] скляні двері до просторого холу (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 6);

Підійшов до саней Григорій Волошин.. Широкий у плечах, вузький у стані, молодцюватий з виду, він, здавалось, був не батьком, а старшим братом Романа (Стельмах, І, 1962, 21);

// Власт. молодцеві (у 2 знач.).

Молодцювата виправка.

Значення в інших словниках

1. молодцюватий — молодцюва́тий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. молодцюватий — див. спритний  Словник синонімів Вусика
3. молодцюватий — -а, -е. Який має бравий вигляд; ставний, спритний. || Власт. молодцеві (у 2 знач.). Молодцювата виправка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. молодцюватий — МОЛОДЦЮВА́ТИЙ, а, е, розм. Який має бравий вигляд; ставний, спритний. Молодцюватий портьє запопадливо відчинив перед ними [мандрівниками] скляні двері до просторого холу (Ю. Бедзик); Підійшов до саней Григорій Волошин ..  Словник української мови у 20 томах
5. молодцюватий — БРА́ВИЙ (який відзначається сміливістю, енергійністю, жвавістю), БАДЬОРИ́СТИЙ рідше, ХВА́ЦЬКИЙ розм., ГОЛІ́ННИЙ розм., МОЛОДЦЮВА́ТИЙ рідше. — В неї ж наречений є, — нагадує Ганна Остапівна. — Та ще такий бравий, з мотоциклом (О.  Словник синонімів української мови