молодцювато

МОЛОДЦЮВА́ТО, рідко. Присл. до молодцюва́тий.

Бригадир.. виглядав справді молодцювато (Збан., Переджнив’я, 1955, 331);

Біля сільради Венедикт Валентинович молодцювато скочив з велосипеда (Донч., VI, 1957, 54).

Значення в інших словниках

1. молодцювато — молодцюва́то прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. молодцювато — Присл. до молодцюватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. молодцювато — МОЛОДЦЮВА́ТО, розм. Присл. до молодцюва́тий. Бригадир .. виглядав справді молодцювато (Ю. Збанацький); Біля сільради Венедикт Валентинович молодцювато скочив з велосипеда (О. Донченко).  Словник української мови у 20 томах