молодцюватість

МОЛОДЦЮВА́ТІСТЬ, тості, ж., рідко. Абстр. ім. до молодцюва́тий.

Де й поділася та самовпевнена молодцюватість, якою він так відзначався в таборі (Гончар, Людина.., 1960, 118).

Значення в інших словниках

1. молодцюватість — молодцюва́тість іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. молодцюватість — -тості, ж. Абстр. ім. до молодцюватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. молодцюватість — МОЛОДЦЮВА́ТІСТЬ, тості, ж., розм. Абстр. ім. до молодцюва́тий. Де й поділася та самовпевнена молодцюватість, якою він так відзначався в таборі (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах