молодця
МОЛОДЦЯ́, присудк, сл., розм. Те саме, що молоде́ць 3.
— Комсомольці.. просять дозволу перевірити рудоуправу… — Здорово! — промурмотів Титан. — Їй-бо, молодця! Це все Чемерис їх накручує (Досв., Вибр., 1959, 326);
Село в захопленні.. гулом ревло: — Молодця, Казанок! От тобі й "сірячок-мужичок!" (Крот., Сини.., 1948, 44).
Словник української мови (СУМ-11)