молодця

МОЛОДЦЯ́, у знач. пред., прост.

Те саме, що молоде́ць 3.

– Хай пила замінить ковзанку? – Хай! – безтурботно кажу .. – Молодця! – хвалить тато й наводить на мене очі (М. Стельмах);

Село в захопленні .. гулом ревло: – Молодця, Казанок! От тобі й “сірячок-мужичок!” (Є. Кротевич).

Значення в інших словниках

1. молодця — молодця́ присудкове слово незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. молодця — присудк. сл., розм. Те саме, що молодець 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. молодця — МОЛОДЦЯ́, присудк, сл., розм. Те саме, що молоде́ць 3. — Комсомольці.. просять дозволу перевірити рудоуправу… — Здорово! — промурмотів Титан. — Їй-бо, молодця! Це все Чемерис їх накручує (Досв., Вибр., 1959, 326); Село в захопленні..  Словник української мови в 11 томах