молодчага
МОЛОДЧА́ГА, и, ч. і ж., фам.
Те саме, що молоде́ць 2, 3.
А гребці були молодчаги як один. Аж вилискувала темна засмагла шкіра, і м'язи так і грали на дужих руках (О. Іваненко);
Закінчила Маринка гімназію з срібною медаллю .. Молодчага! (Ю. Смолич);
Задріботів [Льоня] таку чечітку, що в присутніх аж дух захопило. – Ну й Льоня! .. Ну й молодчага! .. – чулися схвальні, підбадьорюючі вигуки (Д. Ткач).
Словник української мови (СУМ-20)