молодчага

молодча́га

-и, ч. і ж., фам.

Те саме, що молодець 2), 3).

Значення в інших словниках

1. молодчага — молодча́га іменник чоловічого або жіночого роду, істота фам.  Орфографічний словник української мови
2. молодчага — Казарлюга, див. безшабашний, удалой, молодець  Словник чужослів Павло Штепа
3. молодчага — МОЛОДЧА́ГА, и, ч. і ж., фам. Те саме, що молоде́ць 2, 3. А гребці були молодчаги як один. Аж вилискувала темна засмагла шкіра, і м'язи так і грали на дужих руках (О. Іваненко); Закінчила Маринка гімназію з срібною медаллю .. Молодчага! (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. молодчага — МОЛОДЕ́ЦЬ (здорова молода людина міцного складу, бравого вигляду), МОЛОДЧИ́НА розм., МОЛО́ДЧИК розм., МОЛОДЧА́ГА розм., ЛЕ́ГІНЬ діал.; ЗУХ розм., ХВАТ розм. (завзятий чоловік); КОЗА́К розм., ОРЕ́Л розм., СО́КІЛ розм.  Словник синонімів української мови
5. молодчага — МОЛОДЧА́ГА, и, ч. і ж., фам. Те саме, що молоде́ць 2, 3. А гребці були молодчаги як один. Аж вилискувала темна засмагла шкіра, і м’язи так і грали на дужих руках (Ів., Тарас, шляхи, 1954, 211); Закінчила Маринка гімназію з срібною медаллю.. Молодчага!...  Словник української мови в 11 томах