молодця

молодця́

присудкове слово

незмінювана словникова одиниця

розм.

Значення в інших словниках

1. молодця — присудк. сл., розм. Те саме, що молодець 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. молодця — МОЛОДЦЯ́, у знач. пред., прост. Те саме, що молоде́ць 3. – Хай пила замінить ковзанку? – Хай! – безтурботно кажу .. – Молодця! – хвалить тато й наводить на мене очі (М. Стельмах); Село в захопленні .. гулом ревло: – Молодця, Казанок! От тобі й “сірячок-мужичок!” (Є. Кротевич).  Словник української мови у 20 томах
3. молодця — МОЛОДЦЯ́, присудк, сл., розм. Те саме, що молоде́ць 3. — Комсомольці.. просять дозволу перевірити рудоуправу… — Здорово! — промурмотів Титан. — Їй-бо, молодця! Це все Чемерис їх накручує (Досв., Вибр., 1959, 326); Село в захопленні..  Словник української мови в 11 томах