молотіння

МОЛОТІ́ННЯ, МОЛОТЬБА́, МОЛО́ЧЕННЯ розм.; ГАРМАНУВА́ННЯ. Після жнив Іванові возовиця; далі оранка на озимину; ще далі — сівба; а там уже восени молотіння заробленого хліба (Панас Мирний); З весни і все літо працював я в полі: на косовиці, молотьбі, на сівбі (С. Олійник); При кожнім молоченню, як робітники йшли на обід, Іван відбирав свою пайку, а відносив додому вночі (Лесь Мартович). — Пор. 1. молоти́ти.

Значення в інших словниках

1. молотіння — молоті́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. молотіння — -я, с. Дія за знач. молотити 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. молотіння — МОЛОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. молоти́ти 1. Підскочила гаряча пора: оранка, косовиця, гребовиця, жнива, возовиця, молотіння нового хліба (Панас Мирний); – 3 миски, мабуть, добрі молотники? Ну, а так, як до діла, то з вашим молотінням будемо без насіння?! (Г. Косинка).  Словник української мови у 20 томах
4. молотіння — Молоті́ння і моло́чення, -ння, -нню моло́чення і молоті́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. молотіння — МОЛОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. молоти́ти 1. Підскочила гаряча пора: оранка, косовиця, гребовиця, жнива, возовиця, молотіння нового хліба (Мирний, II, 1954, 193); — 3 миски, мабуть, добрі молотники? Ну, а так, як до діла, то з вашим молотінням будемо без насіння?! (Кос., Новели, 1962, 166).  Словник української мови в 11 томах
6. молотіння — Молоті́ння, -ня с. Молотьба, молоченіе. Мир. ХРВ. 125. З твоїм молотінням будемо без насіння. Кіевск. у.  Словник української мови Грінченка