молотіння
МОЛОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. молоти́ти 1.
Підскочила гаряча пора: оранка, косовиця, гребовиця, жнива, возовиця, молотіння нового хліба (Мирний, II, 1954, 193);
— 3 миски, мабуть, добрі молотники? Ну, а так, як до діла, то з вашим молотінням будемо без насіння?! (Кос., Новели, 1962, 166).
Словник української мови (СУМ-11)