монокль

МОНО́КЛЬ (кругле оптичне скло для одного ока, що вставляється в очну западину і використовується замість окулярів); ЛОРНЕ́Т, ЛОРНЕ́ТКА розм. (скло в оправі, яким користувались перев. у дворянських колах). В око він вставляє скельце монокля, яке щохвилини випадає звідти. Зв'язковий одразу запихає монокля на місце (Ю. Яновський); Графиня піднесла до очей лорнет (О. Донченко); — Подайте корсаж, дістаньте шкатулку з бриліантами, знайдіть бінокль, улагодьте несесер, та не забудьте лорнетки! (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. монокль — моно́кль іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. монокль — -я, ч. 1》 Кругле оптичне скло для одного ока, що вставляється в очну западину; використовується замість окулярів або пенсне. 2》 Найпростіший фотооб'єктив, що складається з одного двоопуклого скла. 3》 мед. Пов'язка для одного ока.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. монокль — Очиця  Словник чужослів Павло Штепа
4. монокль — МОНО́КЛЬ, я, ч. 1. Кругле оптичне скло для одного ока, що вставляється в очну западину; використовується замість окулярів або пенсне. – От ми й на нашому Монблані! – сказав Павлусь, накинувши навіщось на ніс монокль (І.  Словник української мови у 20 томах
5. монокль — моно́кль (франц. monocle, від грец. μόνος – один і лат. oculus – око) кругле оптичне скло для одного ока.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. монокль — Збільшувальна лінза, кругле оптичне скло, яке прикладали до ока, часто закріплений на довгій стрічці; використовувався (переважно для елегантності) у XIX ст.  Універсальний словник-енциклопедія
7. монокль — Моно́кль, -но́кля; -но́клі, -лів (фр.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. монокль — МОНО́КЛЬ, я, ч. 1. Кругле оптичне скло для одного ока, що вставляється в очну западину; використовується замість окулярів або пенсне. — От ми й на нашому Монблані! — сказав Павлусь, накинувши навіщось на ніс монокль (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах