мудрагель

МУДРЕ́ЦЬ (дуже розумна, мудра людина; той, хто багато роздумує, обмірковує), МУ́ДРИЙ, МУДРІ́Й розм.; МУДРАГЕ́ЛЬ ірон., МУДРА́К ірон., МУ́ДРИК розм. (той, хто багато роздумує, обмірковує). Розкрила (Єва) путівник і удала, що вивчає розпис Троїцької надбрамної церкви з "Ликом святих дів". Потім перевела погляд на старих мудреців (О. Чорногуз); Два хитрих мудрого не переважать (Л. Глібов); — Краще, коли б краще. Щоб кожен жив у достатках. Так нема ж цього. І ніякі мудрії цього не вимудрують, поки народ сам своєю головою та своїми руками за це не візьметься (А. Головко); (Жук:) А ви його не покривайте. Теж знайшли мудрагеля! (А. Крижанівський); Деякі мудраки, зациклені на екології, підрахували, що якби нашій індустрії та такі ж енергоекономні технології, як у французів, то ми б не знали, куди дівати наші мільйони кіловатів (з журналу).

ФІЛОСОФ (людина, здатна до філософського мислення або схильна до абстрактних міркувань), МИСЛИ́ТЕЛЬ, МУДРЕ́ЦЬ, МУДРІ́Й ірон., МУДРА́К ірон., МУДРАГЕ́ЛЬ ірон., ЛЮБОМУ́ДР заст., ФІЛОЗОФ заст., ФІЛОЗОФІ́СТА заст., розм. — Слухати філософію може не всякий, але бути філософом, хоч якоюсь мірою, мусить бути кожна людина (О. Гончар); — Ви, Миколай Іванович, непоправний ідеаліст-мислитель. Кожда дрібниця наводить вас на якісь високі гадки (Г. Хоткевич); — Ох, мудрець ти в нас... Хвостиком від планети цікавишся, а спитай тебе, де живеш, де твоє місце на цій планеті, то навряд чи й зумієш на глобусі показати (О. Гончар); — Краще, коли б краще... Так нема ж цього. І ніякі мудрії цього не вимудрують, поки народ сам своєю головою та своїми руками за це не візьметься (А. Головко); Мудрагель! Куроп'я з'їв, а сказав, що само вгризлося (приказка); Багато було зроблено для того, щоб дослідити місце Сковороди в історії змагань філософської мислі.. Це допомогло вияснити справжній зміст українського любомудра (з газети); О, бачу я, що ви філозоф, ще й завзятий (В. Самійленко).

Значення в інших словниках

1. мудрагель — мудраге́ль іменник чоловічого роду, істота ірон.  Орфографічний словник української мови
2. мудрагель — див. розумний  Словник синонімів Вусика
3. мудрагель — -я, ч., розм., ірон. Той, хто багато роздумує, обмірковує.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мудрагель — МУДРАГЕ́ЛЬ, я, ч., розм., ірон. Той, хто багато роздумує, обмірковує. – Та я вже бачила таких мудрагелів (А. Свидницький); Мене він не хотів мати радним через те, що я – мудрагель. Побоюється, що забагато знаю за його вчинки (Л.  Словник української мови у 20 томах
5. мудрагель — мудраге́ль ірон. розумник (м, ср)||мудрагелик, мудраль  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. мудрагель — Мудраге́ль і мудраґе́ль, -ля; -г[ґ]е́лі, -лів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. мудрагель — МУДРАГЕ́ЛЬ, я, ч., розм., ірон. Той, хто багато роздумує, обмірковує. — Та я вже бачила таких мудрагелів (Свидн., Люборацькі, 1955, 30); Мене він не хотів мати радним через те, що я — мудрагель. Побоюється, що забагато знаю за його вчинки (Март., Тв.  Словник української мови в 11 томах
8. мудрагель — Мудрагель и мудраґель, -ля м. 1) Умникъ, лукавець, хитрецъ. Мудрагель! куроп'я ззів, а сказав, що само вгризлося. Ном. № 3067. 2) Большая бабочка ночная. Ой не літай, мудраґелю, попід стелю, не пороши миленькому на постелю. н. п.  Словник української мови Грінченка