муравлиння

МУРА́ШНИК (надземна частина житла мурашок), МУРАВЛИ́СЬКО розм., МУРАВЛИ́ЩЕ розм., КОМА́ШНИ́К розм., МУРАВЛИ́ННЯ діал. Якось тихого вечора Улянка побачила безліч великих бабок, які низько снували над мурашником (О. Донченко); На Благовіщення ще вона закопала у муравлисько сіль, булку і намисто, і нині треба було все те звідти дістати (М. Коцюбинський); На галявині попід дубами безліч слуг, аж кишить, мов комашня в комашнику, як його хтось розгорне та зрунтує купу (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. муравлиння — муравли́ння іменник середнього роду мурашник діал.  Орфографічний словник української мови
2. муравлиння — -я, с., діал. Мурашник (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. муравлиння — МУРАВЛИ́ННЯ, я, с., діал. Мурашник (у 1 знач.). Бабуня казала собі привезти мішок муравлиння з червоними муравлями (А. Крушельницький).  Словник української мови у 20 томах
4. муравлиння — Муравли́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. муравлиння — МУРАВЛИ́ННЯ, я, с., діал. Мурашник (у 1 знач.). Бабуня казала собі привезти мішок муравлиння з червоними муравлями (Круш., Буденний хліб.., 1960, 56).  Словник української мови в 11 томах
6. муравлиння — Муравлиння, -ня с. = муравіння. Желех.  Словник української мови Грінченка