муркання

МУРКОТА́ННЯ (МУРКОТІ́ННЯ), МУРЧА́ННЯ, МУ́РКАННЯ, ВОРКОТА́ННЯ (ВОРКОТІ́ННЯ), ВУРКОТА́ННЯ (ВУРКОТІ́ННЯ), ВУ́РКІТ, ВОРКО́ТА розм., МУРМОТА́ННЯ (МУРМОТІ́ННЯ) розм. — Пор. 1. муркота́ти.

Значення в інших словниках

1. муркання — му́ркання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. муркання — -я, с. Дія за знач. муркати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. муркання — МУ́РКАННЯ, я, с. Дія за знач. му́ркати.  Словник української мови у 20 томах
4. муркання — МУ́РКАННЯ, я, с. Дія за знач. му́ркати.  Словник української мови в 11 томах