мінитися
ЗМІ́НЮВАТИСЯ (ставати іншим, інакшим), ЗМІНЯ́ТИСЯ, МІНЯ́ТИСЯ, МІНИ́ТИСЯ рідше, ПЕРЕМІНЯ́ТИСЯ, ПЕРЕМІ́НЮВАТИСЯ, ВІДМІНЯ́ТИСЯ, ВІДМІ́НЮВАТИСЯ, ПЕРЕВЕРТА́ТИСЯ, ПЕРЕРО́ДЖУВАТИСЯ, ПЕРЕШИКО́ВУВАТИСЯ, ПЕРЕІНА́КШУВАТИСЯ розм., ПЕРЕІНА́ЧУВАТИСЯ розм. рідше, ПРЕОБРАЖА́ТИСЯ книжн. (суттєво, докорінно, до невпізнання); ПЕРЕРОСТА́ТИ (поступово). — Док.: зміни́тися, переміни́тися, відміни́тися, переверну́тися, перероди́тися, перешикува́тися, поі́ншати, поіна́кшати, переіна́кшитися, переіна́читися, преобрази́тися, перерости́. Все змінювалося на землі з приходом ночі і робилося таємничим, загадковим (Григорій Тютюнник); — Життя міняється, і міняються люди разом із ним (Є. Гуцало); Його погляд увесь час мінився: очі то округлялись, то звужувались (Ю. Збанацький); — Я їм говорив, що тепер світ переміняється (Лесь Мартович); Маруся не одмінилася — тільки пішла молоденька, а повернулася сива, як голубка (Марко Вовчок); Раптом все блискавично, за один день, почало переінакшуватися в її душі (М. Стельмах).
ПЕРЕЛИВА́ТИСЯ чим і без додатка (переходити від одного кольору, тону до іншого, перев. виблискуючи), МІНИ́ТИСЯ, ГРА́ТИ, ВИГРАВА́ТИ, ПЕРЕЛИ́СКУВАТИ розм., ПЕРЕЛИ́СКУВАТИСЯ розм., ПЕРЛИ́ТИСЯ поет.; ЛЕЛІ́ТИ (у світлі сонця, місяця і т. ін.). Степ мінився, переливався. Чорні хвилі, як вороні коні, мчалися по ньому (Г. Коцюба); Небо міниться, небо грає усякими барвами, блідим сяйвом торкає вершечки чорного лісу (М. Коцюбинський); Позолотою і мідяним листом вигравали Карпати (В. Кучер); І горять-перелискують на сонці бурячкові, жовтогарячі, сині, зелені пояси (Є. Кротевич); І життя скрізь, мов чаша вина, що перлиться, веселкою грає, палає, сміється (Уляна Кравченко); На заході, десь за гаями, пожежею спалахнуло небо: горять червоні, як мак, килими, леліють стрічки (С. Васильченко). — Пор. 1. бли́скати.
Словник синонімів української мови