мінятися

ЗМІ́НЮВАТИСЯ (ставати іншим, інакшим), ЗМІНЯ́ТИСЯ, МІНЯ́ТИСЯ, МІНИ́ТИСЯ рідше, ПЕРЕМІНЯ́ТИСЯ, ПЕРЕМІ́НЮВАТИСЯ, ВІДМІНЯ́ТИСЯ, ВІДМІ́НЮВАТИСЯ, ПЕРЕВЕРТА́ТИСЯ, ПЕРЕРО́ДЖУВАТИСЯ, ПЕРЕШИКО́ВУВАТИСЯ, ПЕРЕІНА́КШУВАТИСЯ розм., ПЕРЕІНА́ЧУВАТИСЯ розм. рідше, ПРЕОБРАЖА́ТИСЯ книжн. (суттєво, докорінно, до невпізнання); ПЕРЕРОСТА́ТИ (поступово). — Док.: зміни́тися, переміни́тися, відміни́тися, переверну́тися, перероди́тися, перешикува́тися, поі́ншати, поіна́кшати, переіна́кшитися, переіна́читися, преобрази́тися, перерости́. Все змінювалося на землі з приходом ночі і робилося таємничим, загадковим (Григорій Тютюнник); — Життя міняється, і міняються люди разом із ним (Є. Гуцало); Його погляд увесь час мінився: очі то округлялись, то звужувались (Ю. Збанацький); — Я їм говорив, що тепер світ переміняється (Лесь Мартович); Маруся не одмінилася — тільки пішла молоденька, а повернулася сива, як голубка (Марко Вовчок); Раптом все блискавично, за один день, почало переінакшуватися в її душі (М. Стельмах).

МІНЯ́ТИСЯ (робити взаємний обмін), ОБМІ́НЮВАТИСЯ, РОЗМІ́НЮВАТИСЯ (з кимсь ким-, чим-небудь); ЗАМІНЯ́ТИСЯ, ЗАМІ́НЮВАТИСЯ (поступатися місцем комусь, чомусь); ПЕРЕМІНЯ́ТИСЯ, ПЕРЕМІ́НЮВАТИСЯ (ким-небудь іншим; один з одним або місцем з кимсь, чимсь; зазнавати якихось змін). — Док.: поміня́тися, зміня́тися, обміня́тися, розміня́тися, заміни́тися, заміня́тися, переміни́тися. (Анна (міняється з ним перснями):) Ось мій (Леся Українка); Ми ще й не бачили одне одного. Познайомилися,.. потм обмнялися фотокартками (З. Мороз); Через сусідських хлопчаків обмінювалась (Ляля) лаконічними записками з друзями (О. Гончар); У нас в Чернігові є кілька родин, що охоче замінялися би дітьми на вакації (М. Коцюбинський); Реформаційні настрої поволі замінювалися зовсім іншими настроями (І. Ле); Зненависть задавлена почала перемінятися на одчай (Б. Грінченко); Усе змінилося. Якісь темні, гидкі зариси, викривлені постаті й лиця перемінюються в щораз нові страшні потвори (Н. Кобринська).

Значення в інших словниках

1. мінятися — міня́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. мінятися — [м'ін’атиес'а] -н'айус'а, -н'айеіс':а, -н'айеіц':а, -н'айуц':а  Орфоепічний словник української мови
3. мінятися — -яюся, -яєшся, недок. 1》 чим. Робити взаємний обмін; обмінюватися. || перен. Уживається для позначення взаємної дії, зміст якої розкривається іменником. 2》 Заміняти кого-, що-небудь іншим. 3》 Ставати, робитися іншим; змінюватися. || Змінювати напрям (про вітер).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мінятися — МІНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок. 1. ким, чим. Робити взаємний обмін; обмінюватися. Гострохвостий і Єфросина міняються перснями (І. Нечуй-Левицький); Цілу осінь він баришникував, мінявся коровами, доки домінявся до того, що привіз ..  Словник української мови у 20 томах
5. мінятися — поміня́тися / міня́тися ро́лями. Заступити один одного в чомусь. — Ну, їй-богу,— не переставала Віра Павлівна,— збоку можна подумати, що ми помінялися ролями, що тепер ви — дама, а я — ваш кавалер (Г. Хоткевич).  Фразеологічний словник української мови
6. мінятися — Міня́тися, -ня́юся, -ня́єшся  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. мінятися — МІНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок. 1. чим. Робити взаємний обмін; обмінюватися. Гострохвостий і Єфросина міняються перснями (Н.-Лев., II, 1956, 522); Цілу осінь він баришникував, мінявся коровами, доки домінявся до тога, що привіз.. телицю-ялівку (Тют.  Словник української мови в 11 томах
8. мінятися — Міня́тися, -ня́юся, -єшся гл. Мѣняться, обмѣниваться. Кайданами міняються, правдою торгують. Шевч. 210.  Словник української мови Грінченка