набучавілий
НАБУ́ХЛИЙ (збільшений в об'ємі внаслідок насичення вологою), НАБРЯ́КЛИЙ, РОЗБУ́ХЛИЙ підсил., НАБУБНЯ́ВІЛИЙ розм., НАБУЧА́ВІЛИЙ розм. Сніг розтав, дерева гуділи чорні, з набухлими бруньками (О. Донченко); Він відчинив важкі набряклі двері (С. Скляренко); Латориця (річка).. зламала посинілу, набубнявілу крижану товщу і вийшла з берегів (В. Козаченко).
Словник синонімів української мови