навзнаки

НА́ВЗНАК (обличчям догори, на спині), ГОРІ́ЛИ́ЦЬ, НАВЗНАКИ́ рідше, ДОГОРИЧЕ́РЕВА розм., ГОЛІЧЕ́РЕВА розм., ГОРІЧЕ́РЕВА розм. рідко. Анатолій скинув черевики,.. ліг навзнак (Ю. Бедзик); Недалеко од вікна, розпростертий на весь зріст, лежав горілиць бородатий чоловік (В. Собко); — Ой, Боже ж мій! — скрикнув він раптом і полетів навзнаки в воду (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. навзнаки — навзнаки́ прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. навзнаки — присл. Те саме, що навзнак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. навзнаки — НАВЗНАКИ́, присл. Те саме, що на́взнак. Наніс [Потап ] сюди сіна, зробив для мами ложе і поклав стару навзнаки (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
4. навзнаки — НАВЗНАКИ́, присл. Те саме, що на́взнак. Наніс [Потап ] сюди сіна, зробив для мами ложе і поклав стару навзнаки (Коцюб., II, 1955, 279).  Словник української мови в 11 томах
5. навзнаки — Навзнаки нар. 1) = навзнак. 2) — дава́тися, да́тися. а) Показываться, показаться. Як були ми колись панськими, кріпаками, так вона така була, що було і навзнаки не дається; а тепер сама забалакала, така тиха та добра до людей. Новомоск.  Словник української мови Грінченка