навзнаки

Навзнаки

нар.

1) = навзнак.

2) — дава́тися, да́тися. а) Показываться, показаться. Як були ми колись панськими, кріпаками, так вона така була, що було і навзнаки не дається; а тепер сама забалакала, така тиха та добра до людей. Новомоск. у. б) Давать, дать себя знать. Дались мені навзнаки чоловічі кулаки. н. п.

Значення в інших словниках

1. навзнаки — навзнаки́ прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. навзнаки — присл. Те саме, що навзнак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. навзнаки — НАВЗНАКИ́, присл. Те саме, що на́взнак. Наніс [Потап ] сюди сіна, зробив для мами ложе і поклав стару навзнаки (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
4. навзнаки — НА́ВЗНАК (обличчям догори, на спині), ГОРІ́ЛИ́ЦЬ, НАВЗНАКИ́ рідше, ДОГОРИЧЕ́РЕВА розм., ГОЛІЧЕ́РЕВА розм., ГОРІЧЕ́РЕВА розм. рідко. Анатолій скинув черевики,.. ліг навзнак (Ю.  Словник синонімів української мови
5. навзнаки — НАВЗНАКИ́, присл. Те саме, що на́взнак. Наніс [Потап ] сюди сіна, зробив для мами ложе і поклав стару навзнаки (Коцюб., II, 1955, 279).  Словник української мови в 11 томах