навидітися

КОХА́ТИСЯ (про осіб різної статі — почувати, виявляти один до одного глибоку сердечну прихильність), ЛЮБИ́ТИСЯ, ЛИЦЯ́ТИСЯ діал., НА́ВИДІТИСЯ діал., ЛЮБУВА́ТИСЯ діал. — Док.: покоха́тися, полюби́тися. — Тепер не такі часи, щоб кохатись та милуватись, — тихо обізвався князь і вирвав свою руку з Тодозиних рук (І. Нечуй-Левицький); (Гервасій:) Давай поженим наших дітей, вони любляться, а ми на весіллі забудемо усе лихо! (І. Карпенко-Карий); Нумо, серце, лицятися Та поїдем вінчатися (Т. Шевченко); Довго ще вони (Галя і Чіпка) .. любувалися та милувалися (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. навидітися — на́видітися дієслово недоконаного виду любитися діал. нави́дітися дієслово доконаного виду надивитися діал.  Орфографічний словник української мови
2. навидітися — див. бачити  Словник синонімів Вусика
3. навидітися — I нав`идітися-джуся, -дишся, док., діал. Надивитися. II н`авидітися-джуся, -дишся, недок., діал. Любитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. навидітися — НАВИ́ДІТИСЯ, джуся, дишся, док., діал. Надивитися. Що я тоді навидівся, аж серце пукало! (І. Франко). НА́ВИДІТИСЯ, джуся, дишся, недок., діал. Любитися.  Словник української мови у 20 томах
5. навидітися — НА́ВИДІТИСЯ, джуся, дишся, недок., діал. Любитися. НАВИ́ДІТИСЯ, джуся, дишся, док., діал. Надивитися. Що я тоді навидівся, аж серце пукало! (Фр., V, 1951, 345).  Словник української мови в 11 томах
6. навидітися — Навидітися, -джуся, -дишся гл. Любить другъ друга. Нені наші дуже обі навиділися. Федьк.  Словник української мови Грінченка