навик
ДО́СВІД (сукупність знань, умінь, здобутих у житті, на практиці), НА́ВИЧКА, НА́ВИКИ (НА́ВИК рідше), ПРА́КТИКА, ШКО́ЛА часто зі сл. життя, життєва; МУ́ДРІСТЬ (МУ́ДРОЩІ) (глибокі знання, розуміння життя, здатність до узагальнення). Перемагай труднощі розумом, а небезпеку — досвідом (прислів'я); Ліні без навички трудно було розібратися в цьому хаосі (О. Гончар); Віртуозно працював Руслан Скоробогатов. Йому знадобилися спортивні навики — точність рухів, витримка, витривалість (Л. Дмитерко); Я не збираюся, пишучи мемуари, коритися практиці писання романів (Ю. Яновський); Яку обрати професію, кому довірити свої молодечі інтимні почуття — цьому навчає лише багатюща життєва школа (І. Ле); Усе життя я доростати буду До мудрості твоєї (батька) й доброти, До висоти твого важкого труду (Д. Павличко).
Словник синонімів української мови