навик
НА́ВИК, у, ч., перев. мн.
Уміння, практичні знання набуті досвідом, звичкою, вправами в чому-небудь.
Поступово вона набувала навиків [роботи горнового], почала працювати краще (Д. Ткач);
Під час занять гімнасток старших розрядів відновлюються технічні навики з основних вправ (з наук.-попул. літ.);
Од втрати трудових навиків потім бандитизм, крадіжки і т. ін (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)