навідмах

НАВІ́ДЛІГ (розмахнувшись із силою, з усього розмаху), НАВІ́ДЛІТ, НАВІ́ДМАШ, З РО́ЗМАХУ, НАВІ́ДЛІ розм., НАВІ́ДМАХ рідко. Навідліг полоснув Ситника мокрими вузлами сириці по ситій мордяці (П. Загребельний); Карпо навідліт розмахнувся довбнею (І. Ле); Як він навідмаш ворога рубає, — сопілка в лісі грає-приграє (Л. Дмитерко); Він підскочив до саней і з розмаху вгатив сокиру в рожен (М. Стельмах); Гайдук навідлі свиснув клинком (П. Панч).

Значення в інших словниках

1. навідмах — наві́дмах прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. навідмах — див. навідліг  Словник синонімів Вусика
3. навідмах — присл., рідко. Те саме, що навідліг.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. навідмах — НАВІ́ДМАХ, присл., рідко. Те саме, що наві́дліг. Колись це людина була, що шаблею навідмах тяла... Хтось і по ній галазднув шаблюкою (У. Самчук); Як на кого нападає зла сила, то від неї можна й відігнатися, вдаривши її навідмах правою рукою (із журн.  Словник української мови у 20 томах
5. навідмах — НАВІ́ДМАХ, присл., рідко. Те саме, що наві́дліг. Навідмах ударити кулаком.  Словник української мови в 11 томах