нагвинтити

НАГВИ́НЧУВАТИ (обертаючи по гвинтовій лінії, надівати на що-небудь), НАВІ́РЧУВАТИ рідше. — Док.: нагвинти́ти, наверті́ти (наверну́ти). — Так ти ж, голубчику, молотком її (гайку) насадив, а не нагвинтив (П. Панч).

Значення в інших словниках

1. нагвинтити — нагвинти́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. нагвинтити — див. нагвинчувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нагвинтити — НАГВИНТИ́ТИ див. нагви́нчувати.  Словник української мови у 20 томах
4. нагвинтити — НАГВИНТИ́ТИ див. нагви́нчувати.  Словник української мови в 11 томах