нагвинтити

НАГВИ́НЧУВАТИ (обертаючи по гвинтовій лінії, надівати на що-небудь), НАВІ́РЧУВАТИ рідше. — Док.: нагвинти́ти, наверті́ти (наверну́ти). — Так ти ж, голубчику, молотком її (гайку) насадив, а не нагвинтив (П. Панч).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагвинтити — нагвинти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нагвинтити — див. нагвинчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нагвинтити — НАГВИНТИ́ТИ див. нагви́нчувати. Словник української мови у 20 томах
  4. нагвинтити — НАГВИНТИ́ТИ див. нагви́нчувати. Словник української мови в 11 томах