нагвинтити
НАГВИ́НЧУВАТИ (обертаючи по гвинтовій лінії, надівати на що-небудь), НАВІ́РЧУВАТИ рідше. — Док.: нагвинти́ти, наверті́ти (наверну́ти). — Так ти ж, голубчику, молотком її (гайку) насадив, а не нагвинтив (П. Панч).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нагвинтити — нагвинти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- нагвинтити — див. нагвинчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нагвинтити — НАГВИНТИ́ТИ див. нагви́нчувати. Словник української мови у 20 томах
- нагвинтити — НАГВИНТИ́ТИ див. нагви́нчувати. Словник української мови в 11 томах