1. Словник синонімів української мови

нагатити

НАКЛА́СТИ (покласти щось куди-небудь у певній кількості, звичайно багато; кладучи, наповнити щось чим-небудь), НАЛОЖИ́ТИ заст.; НАКИ́ДАТИ (кидаючи; розм. — узагалі накладаючи); НАГАТИ́ТИ підсил. розм., НАГИЛИ́ТИ підсил. розм. (у великій кількості). — Недок.: наклада́ти, накида́ти. На другий день раненько встали, Огонь на дворі розвели І м'яса в казани наклали (І. Котляревський); — Колись у вас отам, на косі, лебедів дядьки возами набивали. Поїде й повен віз, як снігу, накладе (О. Гончар); Наложила й вона всього у клунок задля його у дорогу (І. Нечуй-Левицький); Як наложили вози, Лушня й каже: — Ну, тепер, дядьку Грицьку, хоч і могоричу ! (Панас Мирний); Бабуся накидала повну миску макаронів з сиром та маслом (Ю. Збанацький); — Пров'янт вам привіз, — весело сказав Свирид, спускаючи з плечей клунок. — Спасибі. То ти його чимало нагилив (Панас Мирний). — Пор. 1. наби́ти, 1. нагрома́дити.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагатити — нагати́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нагатити — див. нагачувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нагатити — НАГАТИ́ТИ див. нага́чувати. Словник української мови у 20 томах
  4. нагатити — нагати́ти побити (ст)|| = вигаратати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. нагатити — НАГАТИ́ТИ див. нага́чувати. Словник української мови в 11 томах
  6. нагатити — Нагати́ти, -чу́, -тиш гл. 1) Сдѣлать запруду. 2) Наложить много. Нагатила пшона в куліш, що й ложкою не повернеш. Словник української мови Грінченка