надточити

ПОДО́ВЖУВАТИ (робити довшим; створювати враження більшої довжини, ніж насправді), ЗДО́ВЖУВАТИ, ПРОДО́ВЖУВАТИ, ДОТО́ЧУВАТИ, ПРИТО́ЧУВАТИ, НАДТО́ЧУВАТИ розм., НАДСТАВЛЯ́ТИ розм. (робити довшим, додаючи ще частину до чогось). — Док.: подо́вжити (подо́вшити рідко), здо́вжити, продо́вжити, доточи́ти, приточи́ти, надточи́ти, надста́вити. Багато кубометрів її (землі) викинули звірі, розширяючи і подовжуючи нори (з газети); Доторкнувся (дід) червоною від холоду рукою до сивого акуратно підстриженого бурячка борідки, яка доречно подовжувала коротколице обличчя (М. Стельмах); Темрява здовжує час (І. Ле); Двоє відбирають життя в третього і закопують його у вугілля. Вони продовжують, таким чином, своє життя на кілька день (Ю. Яновський); Дні повзли повільно, їх наче доточував хто (Ю. Мушкетик); Ой гуць гуці! сорочечки куці; будем робити, щоб приточити (М. Номис); Багато пережив-перебачив Пантела і ще хотів би, та, мабуть, панБіг віку не надточить (Р. Іваничук).

Значення в інших словниках

1. надточити — надточи́ти 1 дієслово доконаного виду приточити надточи́ти 2 дієслово доконаного виду націдити розм.  Орфографічний словник української мови
2. надточити — I див. надточувати. II -точу, -точиш, док., перех., розм. Націдити яку-небудь кількість рідини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надточити — НАДТОЧИ́ТИ¹ див. надто́чувати. НАДТОЧИ́ТИ², точу́, то́чиш, док., чого, розм. Націдити яку-небудь кількість рідини.  Словник української мови у 20 томах
4. надточити — Надточи́ти, -точу́, -то́чиш, -то́чать  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. надточити — НАДТОЧИ́ТИ¹ див. НАДТО́ЧУВАТИ. НАДТОЧИТИ², точу́, то́чиш, док., перех., розм. Націдити яку-небудь кількість рідини.  Словник української мови в 11 томах
6. надточити — Надточити см. надточувати.  Словник української мови Грінченка