надто
ДУ́ЖЕ (великою мірою), НЕМА́ЛО, ЗНА́ЧНО, ЧИМА́ЛО, ВЕ́ЛЬМИ, ІСТО́ТНО, СУТТЄ́ВО, ДО́СИТЬ, НАДЗВИЧА́ЙНО підсил., НЕЗВИЧА́ЙНО підсил., ВКРАЙ (УКРА́Й) підсил., БЕЗМЕ́ЖНО підсил., НЕСКІНЧЕ́ННО підсил., БЕЗМІ́РНО підсил., НЕЗМІ́РНО (НЕЗМІ́РЕНО) (НЕЗМІ́РЯНО) підсил., ПОНАДМІ́РУ підсил., НЕЙМОВІ́РНО підсил., БЕЗКІНЕ́ЧНО (БЕЗКОНЕ́ЧНО) підсил., СИ́ЛЬНО розм., ДО́БРЕ розм., НЕПОМА́ЛУ розм., ХТО́ЗНА-ЯК розм., ЗДО́РОВО розм., ГЕТЬ розм., ПРИ́ТЬМО́М розм., ПРИ́ТЬМА́ розм., ДУ́ЖЕНЬКО розм., ДОБРЯ́ЧЕ підсил. розм., НАПРОПА́ЛЕ підсил. розм., ТЯ́ЖКО підсил. розм., БЕЗУ́МНО підсил. розм., ЗАПА́МОРОЧНО підсил. розм., НЕСКАЗА́ННО підсил. розм., НЕПЕРЕВЕ́РШЕНО підсил. розм., ЗБІ́СА підсил. розм., ДОСТОБІ́СА підсил. розм., СТРА́ШНО підсил. розм., СТРАХ підсил. розм., ЖАХЛИ́ВО підсил. розм., НЕЛЮ́ДСЬКИ підсил. розм., БЕ́ЗМІР підсил. розм., БЕЗ КРА́Ю (БЕ́ЗКРАЙ) підсил. розм., НЕАБИ́ЯК підсил. розм., ПРЕМНО́ГО заст., уроч., ЗЕЛО́ заст., БА́РЗО заст., КРІ́ПКО діал., СИ́ЛЬНЕ діал.; НЕДОСЯ́ЖНО, ТРИ́ЧІ розм. (указує на дуже високий ступінь ознаки); НАБАГА́ТО, ДАЛЕ́КО (при вищому ступені прикметників і прислівників). — А Донат і справді любить (Світлану)? — Дуже! — сказав я і в захопленні розвів руками, наче був неймовірно здивований, що він так сильно й вірно любить її (Є. Гуцало); Петро чомусь був мовчазний і тим немало дивував гостей (П. Панч); У новому фільмі "Арсенал" я значно звузив рамки своїх чисто кінематографічних завдань (О. Довженко); Зостанусь тут ще завтра і позавтрьому, бо ще не все бачила, що хтіла, та й таки втомлена чогось чимало (Леся Українка); Він був би вельми показний із своїм високим зростом.., але все псували йому золотушні червоні очі (П. Загребельний); Заболотний заговорив вільно, без тих стримуючих перепон, яких зовні не видно, але які часом істотно позначаються на характері розмови (С. Журахович); Для характеристики процесу формування української народності суттєво важливі дані історії мови (з наукової літератури); Спокійно підняла (Килина) великий і досить тяжкий цебер з помиями (В. Винниченко); Тигр був надзвичайно великий, з жахливими, ніби полірованими іклами (З. Тулуб); Я незвичайно глибоко, підвищено-вразливо відчув цю катастрофу і всі зв'язані з нею моральні пониження (М. Грушевський); Він став ще худіший, неначе його тіло вкрай виснажилось од походів та битв (І. Нечуй-Левицький); Юлка була безмежно рада, що ніхто їй сьогодні не заважає танцювати з Михайлом (М. Томчаній); Забуваючи одне про одного на нескінченно важких дорогах війни, вони частку своєї любові переносили на товаришів по зброї (О. Гончар); Чим далі він ішов, тим більше йому лишалося йти, так же безмірно далеко, як і безмірно тяжко (І. Багряний); Скажіть Вані, що я незмірно очарована його портретом (Леся Українка); І стали ми, мов щит із сталі, в борні незмірено тяжкій (В. Сосюра); Казкове авто вилітає на брук,.. стеле дорогу — фантастичну, незміряно прекрасну (І. Микитенко); Скінчилась нарешті довга полярна зима зі сніговіями, лютими морозами і безконечно довгими вечорами (В. Гжицький); (Галя:) А кажи: добре забилася? Коліна позбивала? (Панас Мирний); Ой жалю мій, жалю, Гіркий непомалу! Упустив я голубочку, Та вже не спіймаю (І. Франко); Батько й мати хтозна-як свою одиначку любили й кохали (переклад М. Лукаша); Такої жінки не найти, і жалувала мене здорово! (Ганна Барвінок); Бабам притьмом треба дощу на бараболю, на огірки (М. Коцюбинський); (Галя:) З тії пригоди Мені було таки дуженько смутно (В. Самійленко); Василько лазив на дерево і розпанахав штани. За це йому перепало добряче (О. Гуреїв); Сей Іваненко напропале закохався.. у куплі та в продажі (Марко Вовчок); Вранці прокинувся — сонце, сонце, безумно щедре сонце! (М. Рильський); Чернишеві здалося, ніби він.. виходить на дорогу, запаморочно велику, дуже відповідальну і прекрасну (О. Гончар); Засумував же тяжко наш Осауленко.., занудив світом несказанно (П. Куліш); Яке воно (сонце) красиве, неперевершено красиве (В. Логвиненко); Згадав (чорт), що в сім же селі є преєхидна баба, збіса хитра і лукава (О. Стороженко); Петро.. в манері людини, якій достобіса набридли всякі застольні анекдоти, намагається сказати те, що належить йому сказати по праву батька (І. Драч); І в полудень ясне небо страшно потемніло (С. Руданський); (Круста:) Страх як псує хвороба вдачу людську! (Леся Українка); У мене немає жодної мети розповіді, але я не знаю, чому вона мене жахливо гнітить (Ю. Яновський); Перший крок виявився нелюдськи важкий (П. Загребельний); Галя.. безмір уболівала його боліннями (Є. Кротевич); Без краю бридка та дівка Катря (Олена Пчілка); Як одкрити очі цьому темному, безщасному, але безкрай милому людові..? (Дніпрова Чайка); (Бичок:) До всього я, государиня моя, вчений, та ще й неабияк вчений! (М. Кропивницький); — Я, гетьмане, тим, що маю, премного задоволений (Н. Рибак); — Пан воєвода сказати велів, що його війська зело потомлені стали від безперервних цілорічних боїв (І. Ле); У суботу на неділю Присниться удові сон, Барзо дивен напрочуд... (дума); Цього сироту, Левка, узявши на свої руки, кріпко жалувала (Горпина) (Г. Квітка-Основ'яненко); — Може, сестру побачиш, ..то скажи, що засмутила вона мене сильне (Г. Квітка-Основ'яненко); — Тричі дякую вам. — На здоров'я, на здоров'я, Маріє, — подобрішав голос Плачинди (М. Стельмах); Видимість тут стала набагато краща, ніж на рівнині (О. Гончар); Я далеко менше стомлений дорогою, ніж торік (М. Коцюбинський). — Пор. 1. на́дто.
НА́ДТО (більше від звичайної норми, міри, межі), ЗАНА́ДТО, НАДМІ́РНО, НАДМІ́РУ, ПОНАДМІ́РУ, НЕПОМІ́РНО підсил., НАД (ПО́НАД, ЧЕ́РЕЗ) МІ́РУ, НЕ В МІ́РУ розм., ДУ́ЖЕ ВЖЕ розм., ЧЕ́РЕЗ КРАЙ підсил. розм., НАДМІ́Р рідше; ПЕРЕБІ́ЛЬШЕНО (підкреслено надмірно). Це була надто марудна й обтяжлива ноша (Я. Баш); Один матрос надто сильно загріб, і весло зламалося (М. Трублаїні); Пан писар був на зріст високий, навіть занадто високий (Б. Грінченко); Наші літературні редактори.. іноді надмірно захоплюються "причісуванням" мови на один лад (М. Рильський); Яремі хотілося сміятися з надміру тендітного німця (П. Загребельний); Очі Любові Прохорівни непомірно розкрилися в орбітах (І. Ле); Мовчати й переживати самому все, що сталося в цей вечір і що взнав, — було над міру (І. Ле і О. Левада); На подвір'ї управитель.. незлобно пересварюється зі своєю не в міру ревнивою дружиною (М. Стельмах); Горілки не вживав (Кузьма Трохимович) так, щоб через край (Г. Квітка-Основ'яненко); Він побачив людей трохи запізно, надмір захоплений своєю їздою (Н. Рибак); Галка сиділа навпочіпки біля буфета, перебільшено заклопотано переставляла посуд (Ю. Мушкетик). — Пор. ду́же.
НАСА́МПЕРЕД (у першу чергу, перш за все, перед кимось або чимось іншим), ПЕРЕДУСІ́М, ПЕРЕДОВСІ́М, СПОЧА́ТКУ, СПЕ́РШУ (СПЕРШ), ПЕ́РШЕ (ПЕРШ) рідше, ПОПЕ́РЕДУ (ПОПЕРЕ́Д), РАНІ́ШЕ (РАНІ́Ш), НАЙПЕ́РШЕ (НАЙПЕ́РШ) підсил., ЩОНАЙПЕ́РШЕ підсил., ЯКНАЙПЕ́РШЕ підсил., ПОПЕРВА́Х розм. (перед ким-, чим-небудь, раніше від когось, чогось); НА́ДТО, ОСОБЛИ́ВО (перев. у складі відокремлених зворотів). Виганяти треба насамперед ганебні факти з життя, і тоді самі собою зникнуть із мови слова, що визначають ці факти (М. Рильський); Вже першого дня помітили козаки, що турки передусім мають зуб проти них (О. Маковей); Аж тепер догадався Ібн Дауд, чого передовсім треба його гостеві (Ю. Опільський); Серьожка пролежав півдня під машиною, спочатку відкручуючи ключем якусь першу-ліпшу гайку, а потім знову закручуючи її (О. Гончар); Потроху зовсім заспокоїлась, далі навіть заспівала, спершу стиха, а то й вже голосно! (Леся Українка); Перше у волок подивися, тоді рибкою й хвалися (прислів'я); От приходим до криниці, Я перш подивився, Чи глибока (Т. Шевченко); Що маєш казати, то попереду розжуй (прислів'я); — Помовчи, помовчи. Я старша за тебе, отже, дай раніше мені сказати (Г. Хоткевич); Обережно ступаючи, щоб не гупати чобітьми, підійшов до прилавка з книжками. Звичайно, найперше спитав "Кобзаря" (А. Головко); Попервах старому вівчареві не дозволили стригти вівці, а потім не пустили і до отари (М. Стельмах); Новаки нетерпляче чекали звільнення до міста, надто ті, що мали тут батьків або родичів (С. Добровольський); Квіти, особливо пальми і аспарагуси, відразу навіяли життя у мертві кімнати (Ірина Вільде).
ЩЕ присл. ( крім того, до того ж); ТА́КО́Ж, НА́ДТО (перев. у сполуч. з а). Як я тішуся, що буду з Вами та ще у Криворівні, яка мене так зачарувала! (М. Коцюбинський); Є на селі комбінат побутового обслуговування, .. два продовольчі .. господарський та хлібний магазини, а також магазин готового одягу (з журналу); А надто вам розказать би, Як козак чорнявий Під вербою, над водою, Обнявшись, сумує (Т. Шевченко).
Словник синонімів української мови