Словник синонімів української мови

накачка

ДОГА́НА (вияв несхвального, негативного ставлення до чиєїсь поведінки, вчинків тощо), НАГІ́НКА розм., ГА́НА заст., НАГА́НА діал.; О́СУД (ОСУ́ДА рідше) (перев. з боку громадськості, певної групи людей); НОТА́ЦІЯ, ПРОЧУХА́Н розм., ПРОЧУХА́НКА розм., НАКА́ЧКА розм. (настанова, повчання з суворим несхваленням чиєїсь поведінки). Потьомкін не переставав терзати його всякими причіпками та доганами: то за провину якогось офіцера, то за небожа, що його Олександр Васильович тримав при собі (С. Добровольський); Запальна, пристрасна і нетерпляча, вона зовсім нехтувала небезпекою.., за що вже не раз мала нагінку від Ласточкіна та інших товаришів (Ю. Смолич); — Я знаю Астеміра здавна, — сказав Хамід, — людина славна.. Від гани він тепер умре (І. Вирган); Куратор доручив окружному інспекторові зробити вчителеві гостру нагану (А. Кримський); — Треба мені ховатись з своїм коханням од людського ока, од людського осуду (І. Нечуй-Левицький); Людська осуда впала на голову Чумакам (К. Гордієнко); Образився, думає Марія. Навіщо вона причепилася до нього зі своїми нотаціями? (М. Слабошпицький); Збирався подзвонити з заводу, щоб не шукати їх з онукою, і не подзвонив. Начувайся, старий, прочухана (Ю. Яновський); Хомі дали добру прочуханку (Г. Квітка-Основ'яненко); Не те що про батька — про себе подумати нема коли. Дзвінки, накачки, виклики (О. Гончар).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. накачка — нака́чка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. накачка — -и, ж., розм. 1》 Дія за знач. накачати II, накачувати I 3). 2》 спец. Процес порушення рівноважного розподілу мікрочастинок за їх рівнями енергії під дією зовнішнього електромагнітного випромінювання або постійного електричного струму (напруги).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. накачка — НАКА́ЧКА, и, ж., розм. Догана, прочуханка, нагінка. – Я ж вам говорив, у нас немає книг. Усе зачитане й перечитане. – То й що ж. Все одно за зборами, накачками та нагінками не буде коли читати (Ю. Збанацький); – Заїдає проклята текучка.  Словник української мови у 20 томах
  4. накачка — НАКА́ЧКА, и, ж., розм. Дія за знач. накача́ти¹, нака́чувати¹3. — Я ж вам говорив, у нас немає книг. Усе зачитане й перечитане. — То й що ж. Все одно за зборами, накачками та нагінками не буде коли читати (Збан., Малин. дзвін, 1958, 170).  Словник української мови в 11 томах