накачка

нака́чка

-и, ж., розм.

1》 Дія за знач. накачати II, накачувати I 3).

2》 спец. Процес порушення рівноважного розподілу мікрочастинок за їх рівнями енергії під дією зовнішнього електромагнітного випромінювання або постійного електричного струму (напруги).

Значення в інших словниках

1. накачка — нака́чка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. накачка — НАКА́ЧКА, и, ж., розм. Догана, прочуханка, нагінка. – Я ж вам говорив, у нас немає книг. Усе зачитане й перечитане. – То й що ж. Все одно за зборами, накачками та нагінками не буде коли читати (Ю. Збанацький); – Заїдає проклята текучка.  Словник української мови у 20 томах
3. накачка — ДОГА́НА (вияв несхвального, негативного ставлення до чиєїсь поведінки, вчинків тощо), НАГІ́НКА розм., ГА́НА заст., НАГА́НА діал.; О́СУД (ОСУ́ДА рідше) (перев. з боку громадськості, певної групи людей); НОТА́ЦІЯ, ПРОЧУХА́Н розм., ПРОЧУХА́НКА розм.  Словник синонімів української мови
4. накачка — НАКА́ЧКА, и, ж., розм. Дія за знач. накача́ти¹, нака́чувати¹3. — Я ж вам говорив, у нас немає книг. Усе зачитане й перечитане. — То й що ж. Все одно за зборами, накачками та нагінками не буде коли читати (Збан., Малин. дзвін, 1958, 170).  Словник української мови в 11 томах