накип
О́САД (неприємне почуття, що лишається після якої-небудь розмови, події, зустрічі і т. ін.), ОСА́ДОК, НА́КИП, НАМУ́Л. До півночі просидіти зі старими жінками, що їх ти знав зовсім іншими, — який же гіркий залишається після цього осад (Ю. Шовкопляс); Тепер на Безбородька найшло розслаблення, і він відчув неприємний осадок на серці (Ірина Вільде); А накип образи на Шафороста, на Морозова.. озвався таким гострим болем (Я. Баш); Хотів заговорити (Дорошенко), але неприємний якийсь намул від недавньої розмови.. не давав цього зробити (А. Головко).
ПІ́НА (непрозора легка пухирчаста маса, що утворюється на поверхні рідини), ПІ́НЯВА, ШУМ, ШУМОВИ́ННЯ, ШУМОВИ́НА рідше; НА́КИП, КИП'ЯТИ́ННЯ (на поверхні киплячої рідини). Дівчина приносить мені кухоль пива, на третину кухля ще густа піна, що свідчить про його якість і смак (Т. Масенко); Проминули верхівці синє плесо Кагула й стали перед бурхливою пінявою Дунаю (Ю. Смолич); Двоє незнайомих Сагайді бійців.. мирно бесідували, навперемінки сьорбаючи з казанка свіже, ще напухирене пишним шумом молоко (О. Гончар); З грізним білим шумовинням Упадає річка з скель (М. Шеремет); Зберіть накип з юшки; Молоді яблуньки віти до мене простягають. І в такому білому цвіту, наче в молочному кип'ятинні всі (І. Вирган).
Словник синонімів української мови