наклад

ЗБИ́ТОК перев. мн. (матеріальна втрата), УТРА́ТА (ВТРА́ТА) мн., НА́КЛА́Д розм.; ПРО́ГРАШ (перев. внаслідок азартної гри). Дорожив (Кіндрат) власним добром, не допускав збитків (О. Ковінька); Загуде, заклекоче вода, ламаючи містки, зносячи хисткі перепони, несучи за собою людям шкоди та втрати (Панас Мирний); — За ширинського князя рід його та й сам хан дадуть великий викуп. Ми з тобою в цім ділі лишимося не в накладі. За такі гроші можна придбати добру маєтність (Н. Рибак). — Пор. 1. шко́да.

КО́ШТИ (гроші, капітал, матеріальні цінності), СКАРБ розм.; НА́КЛАД (гроші, перев. призначені для видання книжок). — Мені дали землю за геройські подвиги, але це ще не значить, що я маю шалені кошти на будування замку і міста (З. Тулуб); Голова зараз почув, де раки зимують, і почав з писарем потроху обкрадати громадський скарб (І. Нечуй-Левицький); Він мав заїхати в ваші краї і казав, що завезе Вам книжки, що в останньому часі вийшли його накладом (В. Самійленко).

ТИРА́Ж (кількість примірників друкованого видання одного випуску), НА́КЛА́Д. Жодних тиражів хороших книжок не вистачає — це ми знаємо добре (М. Рильський); — Власне, був тут поліційний комісар. Весь наклад простісінько з друкарні поволік до прокураторії (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. наклад — на́клад 1 іменник чоловічого роду збиток розм. на́клад 2 іменник чоловічого роду тираж діал.  Орфографічний словник української мови
2. наклад — г., (книжки) тираж; пр. НАКЛАДОМ, коштом.  Словник синонімів Караванського
3. наклад — [наклад] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў  Орфоепічний словник української мови
4. наклад — I -у, ч., розм. Те саме, що збиток.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. наклад — НАКЛА́Д¹, у, ч., розм. Те саме, що зби́ток. Без ями гребля, а без накладу зиск не буде (Номис); [Храпко:] Узявся за Перепадю се діло вести .. А тільки мені шкода, що от чи, може, люди й небагаті, та в накладі зостанетесь!...  Словник української мови у 20 томах
6. наклад — НА́КЛАД¹, у, ч., розм. Те саме, що збиток. [Xрапко:] Узявся за Перепадю се діло вести.. А тільки мені шкода, що от чи, може, люди й небагаті, та в накладі зостанетесь! От мені й хотілося б вам чим-небудь допомогти… (Мирний, V, 1955, 167). НА́КЛАД², у...  Словник української мови в 11 томах
7. наклад — На́клад, -ду м. 1) Издержки, расходъ; иждивеніе. Без накладу зиску не буде. Ном. № 10578. 2) Налогъ. За моєї памяти, одколи живу на світі, не затямлю такого накладу: що-году багато великий наклад проти давнього; та усе, кажіть, угору йде. Васильк.  Словник української мови Грінченка