наклад —
на́клад 1 іменник чоловічого роду збиток розм. на́клад 2 іменник чоловічого роду тираж діал.
Орфографічний словник української мови
наклад —
[наклад] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў
Орфоепічний словник української мови
наклад —
I -у, ч., розм. Те саме, що збиток.
Великий тлумачний словник сучасної мови
наклад —
НАКЛА́Д¹, у, ч., розм. Те саме, що зби́ток. Без ями гребля, а без накладу зиск не буде (Номис); [Храпко:] Узявся за Перепадю се діло вести .. А тільки мені шкода, що от чи, може, люди й небагаті, та в накладі зостанетесь!...
Словник української мови у 20 томах
наклад —
ЗБИ́ТОК перев. мн. (матеріальна втрата), УТРА́ТА (ВТРА́ТА) мн., НА́КЛА́Д розм.; ПРО́ГРАШ (перев. внаслідок азартної гри). Дорожив (Кіндрат) власним добром, не допускав збитків (О.
Словник синонімів української мови
наклад —
НА́КЛАД¹, у, ч., розм. Те саме, що збиток. [Xрапко:] Узявся за Перепадю се діло вести.. А тільки мені шкода, що от чи, може, люди й небагаті, та в накладі зостанетесь! От мені й хотілося б вам чим-небудь допомогти… (Мирний, V, 1955, 167). НА́КЛАД², у...
Словник української мови в 11 томах
наклад —
На́клад, -ду м. 1) Издержки, расходъ; иждивеніе. Без накладу зиску не буде. Ном. № 10578. 2) Налогъ. За моєї памяти, одколи живу на світі, не затямлю такого накладу: що-году багато великий наклад проти давнього; та усе, кажіть, угору йде. Васильк.
Словник української мови Грінченка