накриття

НАВІ́С (покрівля на стовпах або інших опорах для захисту від сонця, негоди тощо), НАКРИТТЯ́, ДАШО́К розм.; КОЗИРО́К розм. (невеликий навіс над воротами, дверима, на стовпі і т. ін.); ПІДДА́ШШЯ, ПІДДА́ШОК, ЗВИС (те, що виступає як продовження даху будівлі). Вже через день усі хворі мали місця під просторими навісами на березі моря (Ю. Збанацький); Колодуб зовсім близько побачив свій "газон" з брезентовим накриттям (Ю. Бедзик); Поряд з яблунею стояла будова — простий солом'яний дашок на двох стовпах, приладнаний до ліси (Ю. Яновський); З козирка високої башти добре видно море, бухту і рівні вулиці Севастополя (В. Кучер); На піддашшю корчми, підпертому шістьма голими дерев'яними стовпами, ходив Абрамко з люлькою в зубах (Н. Кобринська). — Пор. 2. наме́т.

ПО́КРИВ (те, що покриває більш або менш суцільно якусь поверхню; верхній шар чогось), ПОКРО́В, ПОКРИВА́ЛО розм., ПЕЛЕНА́ перев. поет., НАМІ́ТКА перев. поет., ГАБА́ поет., УБРА́ННЯ́ (ВБРА́ННЯ́) поет., ПО́ЛОГ поет.; СА́ВАН поет. (перев. сніговий); ПОКРИТТЯ́, ПОКРІ́ВЛЯ рідше, НАКРИТТЯ́, НАВІ́С розм., НАМЕ́Т розм. (те, що накриває собою або приховує під собою що-небудь). Дужче пригріє сонце — і гола земля вкриється суцільним зеленим покривом (А. Шиян); Все навколо: майдан, дорога поміж деревами, вулиця, дахи будинків — покрилось білим, кришталево чистим пухнастим покровом (В. Козаченко); На гори, долини, Дніпра береги Розкинула ніч покривало (М. Вороний); Дивився Мустафа в далину, де на горбі в димовій пелені, наче над хмарами, височіли корпуси, вистромивши в небо ряди димарів (Я. Баш); В синяві густій Викочувалось сонце влітку Крізь хмар золочену намітку (М. Рильський); В туман пірнає росяне село І повивається прозорою габою (М. Вінграновський); Збігли струмками сніги... Уже зеленіють долини, Закучерявився гай. В свіжім убранні земля (переклад М. Зерова); Закривала (пилюга) собою город, тільки й видно було з-за її густого пологу — горіла на сонці золота баня на церкві... (Панас Мирний); Ночі темряві з завірюхами, Окували ви землю кригою, Вкрили геть її білим саваном, Приоздобили в срібло-паморозь... (М. Старицький); Борислав під покриттям темноти спав уже давно глибоким сном (І. Франко); У кутку над полом на жердці висить одежа — свитки, юпки, спідниці, .. під покрівлею тії тіні сидить Пріська (Панас Мирний); Літо засипа її могилу рясними квітками, а зима покрива холодним мертвим блискучим накриттям (Б. Грінченко); Видко знов зимовий краєвид, з важким навісом снігу на вітах дерев (Леся Українка); В затінях високих полонин ще латками біліють снігові намети (І. Чендей).

Значення в інших словниках

1. накриття — накриття (204)<�пол. nakrycie — сервіз; [MО,VI]  Словник з творів Івана Франка
2. накриття — накриття́ 1 іменник середнього роду дія за значенням: накри́ти накриття́ 2 іменник середнього роду покрівля; навіс  Орфографічний словник української мови
3. накриття — (дія) накривання; (покрив) покрівля, намет, повітка, (над ґанком) піддашшя; (від сонця, дощу) покриття; (на стіл) куверт.  Словник синонімів Караванського
4. накриття — див. дах; покривало  Словник синонімів Вусика
5. накриття — -я, с. 1》 Дія за знач. накрити 1). 2》 Покрівля на стовпах або інших опорах для захисту від сонця, дощу і т. ін. 3》 Те, що накриває собою або приховує під собою що-небудь. || Те, що нависає зверху над ким-, чим-небудь. 4》 мат. Те саме, що сюр'єкція.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. накриття — НАКРИТТЯ́, я́, с. 1. Дія за знач. накри́ти 1. Підвечірки або вечері у Річинських супроводила особлива атмосфера, майже урочистий ритуал “накриття столу” (Ірина Вільде). 2. Покрівля на стовпах або інших опорах для захисту від сонця, дощу і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
7. накриття — накриття́ 1. столове приладдя та посуд для сервірування столу (ср, ст): Служба наносить повну кухню свіжої, чистої соломи, на стіл накладають свіжого, пахучого сіна, на чотири роги кладуть часник, накладають білий обрус, ставлять накриття.  Лексикон львівський: поважно і на жарт
8. накриття — Накриття́, -ття́, -ттю́, -ття́м  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. накриття — НАКРИТТЯ́, я, с. 1. Дія за знач. накри́ти 1. Підвечірки або вечері у Річинських супроводила особлива атмосфера, майже урочистий ритуал "накриття столу" (Вільде, Сестри.., 1958, 286). 2. Покрівля на стовпах або інших опорах для захисту від сонця, дощу і...  Словник української мови в 11 томах
10. накриття — Накриття, -тя с. 1) Крыша, кровля. Під їдним накриттям дві хати. Камен. у. 2) Покрывало.  Словник української мови Грінченка