наліпка

НА́КЛЕ́ЙКА (папірець, рідше шматочок тканини і т. ін., що наклеюється на чому-небудь із вказівкою певних даних предмета), НА́ЛІПКА розм. В руках плащ та старий чемодан з наклейками іноземних готелів (О. Корнійчук); Номерна наклейка на папці з документами. — Пор. етике́тка.

Значення в інших словниках

1. наліпка — на́ліпка іменник жіночого роду налі́пка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. наліпка — Наклейка, етикетка, сов. ярлик, (лише прив'язана) бирка.  Словник синонімів Караванського
3. наліпка — див. ярлик  Словник синонімів Вусика
4. наліпка — -и, ж. Етикетка, ярлик або просто папірець, що наклеюється на що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. наліпка — НАЛІ́ПКА, и, ж. Етикетка, ярлик або просто папірець, що наклеюється на що-небудь. Позирнув [старий Птаха] на пляшки. – А наліпки які чудернацькі, та все золоті! (Ю.  Словник української мови у 20 томах
6. наліпка — НАЛІ́ПКА, и, ж. Етикетка, ярлик або просто папірець, що наклеюється на що-небудь. Позирнув [старий Птаха] на пляшки. — А наліпки які чудернацькі, та все золоті! (Смолич, V, 1959, 746).  Словник української мови в 11 томах