наліплювати

КЛЕ́ЇТИ одне з одним, до чого (прикріплювати що-небудь до чогось за допомогою клейкої речовини), ПРИКЛЕ́ЮВАТИ до чого, ПРИЛІ́ПЛЮВАТИ до чого, ЛІПИ́ТИ на що, до чого, розм.; НАКЛЕ́ЮВАТИ, НАЛІ́ПЛЮВАТИ (на щось); СКЛЕ́ЮВАТИ, ЗЛІ́ПЛЮВАТИ (одне з одним). — Док.: прикле́їти, приліпи́ти, накле́їти, наліпи́ти, скле́їти, зліпи́ти. Монтажниця хутко клеїла шматки плівки (Ю. Яновський); Раптом Василькові захотілося приклеїти одну летючку на спині нотаря (А. Турчинська); Тарас саме приліплював на стіни свого куреня шматки сірого грубого паперу (О. Іваненко); Кожну засушену рослину вони обережно наклеювали на аркуш александрійського паперу (З. Тулуб); Пішов, ходжу по городу та читаю по тих стовпах, де здорові газети наліплюють, з отакелезними літерами — чи нема де тіятру (Б. Грінченко); З якою любов'ю він вистругував дощечки, склеював їх, натягував струни (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. наліплювати — налі́плювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. наліплювати — Наклеювати, приклеювати, приліплювати, ліпити, клеїти.  Словник синонімів Караванського
3. наліплювати — -юю, -юєш і рідко наліпляти, -яю, -яєш, недок., наліпити, -ліплю, -ліпиш; мн. наліплять; док., перех. 1》 Прикріплювати що-небудь до чогось, перев. клеєм або іншою липкою речовиною. 2》 Ліплячи, виготовляти що-небудь у якій-небудь кількості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. наліплювати — НАЛІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, рідко НАЛІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАЛІПИ́ТИ, ліплю́, лі́пиш; мн. налі́плять; док., що. 1. Прикріплювати що-небудь до чогось, перев. клеєм або іншою липкою речовиною.  Словник української мови у 20 томах
5. наліплювати — НАЛІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко НАЛІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАЛІПИ́ТИ, ліплю́, лі́пиш; мн. налі́плять; док., перех. 1. Прикріплювати що-небудь до чогось, перев. клеєм або іншою липкою речовиною. Замість того, щоб щодня наліплювати марки на 2 коп.  Словник української мови в 11 томах
6. наліплювати — Наліплювати, -плюю, -єш сов. в. наліпити, -плю́, -пиш, гл. Лѣпить, налѣпить, прилѣплять, прилѣпить; наклеивать, наклеить.  Словник української мови Грінченка