Словник української мови в 11 томах

наліплювати

НАЛІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко НАЛІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАЛІПИ́ТИ, ліплю́, лі́пиш; мн. налі́плять; док., перех.

1. Прикріплювати що-небудь до чогось, перев. клеєм або іншою липкою речовиною.

Замість того, щоб щодня наліплювати марки на 2 коп., я заплатив в конторі за місяць 60 коп. (Коцюб., III, 1956, 172);

Їм тяжко в пеклі докоряли. Смоли на щоки наліпляли, Щоб не дурили так людей (Котл., І, 1952, 140);

Не вірячи собі, Параска Федорівна нахилилася ближче і, придивившись, легко впізнала, що вуса Остап Антонович наліпив собі (Епік, Тв., 1958, 483).

2. Ліплячи, виготовляти що-небудь у якій-небудь кількості.

Пазька наліпила.. вареників (Кв.-Осн., II, 1956, 200);

Наліпили [дівчата] бубликів, жайворонків, із жартами, співами виложили все на траві, як на ярмарку (Горд., Заробітчани, 1949, 63).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. наліплювати — налі́плювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. наліплювати — Наклеювати, приклеювати, приліплювати, ліпити, клеїти.  Словник синонімів Караванського
  3. наліплювати — -юю, -юєш і рідко наліпляти, -яю, -яєш, недок., наліпити, -ліплю, -ліпиш; мн. наліплять; док., перех. 1》 Прикріплювати що-небудь до чогось, перев. клеєм або іншою липкою речовиною. 2》 Ліплячи, виготовляти що-небудь у якій-небудь кількості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. наліплювати — НАЛІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, рідко НАЛІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАЛІПИ́ТИ, ліплю́, лі́пиш; мн. налі́плять; док., що. 1. Прикріплювати що-небудь до чогось, перев. клеєм або іншою липкою речовиною.  Словник української мови у 20 томах
  5. наліплювати — КЛЕ́ЇТИ одне з одним, до чого (прикріплювати що-небудь до чогось за допомогою клейкої речовини), ПРИКЛЕ́ЮВАТИ до чого, ПРИЛІ́ПЛЮВАТИ до чого, ЛІПИ́ТИ на що, до чого, розм.; НАКЛЕ́ЮВАТИ, НАЛІ́ПЛЮВАТИ (на щось); СКЛЕ́ЮВАТИ, ЗЛІ́ПЛЮВАТИ (одне з одним).  Словник синонімів української мови
  6. наліплювати — Наліплювати, -плюю, -єш сов. в. наліпити, -плю́, -пиш, гл. Лѣпить, налѣпить, прилѣплять, прилѣпить; наклеивать, наклеить.  Словник української мови Грінченка