наліплювати

налі́плювати

-юю, -юєш і рідко наліпляти, -яю, -яєш, недок., наліпити, -ліплю, -ліпиш; мн. наліплять; док., перех.

1》 Прикріплювати що-небудь до чогось, перев. клеєм або іншою липкою речовиною.

2》 Ліплячи, виготовляти що-небудь у якій-небудь кількості.

Значення в інших словниках

1. наліплювати — налі́плювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. наліплювати — Наклеювати, приклеювати, приліплювати, ліпити, клеїти.  Словник синонімів Караванського
3. наліплювати — НАЛІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, рідко НАЛІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАЛІПИ́ТИ, ліплю́, лі́пиш; мн. налі́плять; док., що. 1. Прикріплювати що-небудь до чогось, перев. клеєм або іншою липкою речовиною.  Словник української мови у 20 томах
4. наліплювати — КЛЕ́ЇТИ одне з одним, до чого (прикріплювати що-небудь до чогось за допомогою клейкої речовини), ПРИКЛЕ́ЮВАТИ до чого, ПРИЛІ́ПЛЮВАТИ до чого, ЛІПИ́ТИ на що, до чого, розм.; НАКЛЕ́ЮВАТИ, НАЛІ́ПЛЮВАТИ (на щось); СКЛЕ́ЮВАТИ, ЗЛІ́ПЛЮВАТИ (одне з одним).  Словник синонімів української мови
5. наліплювати — НАЛІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко НАЛІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАЛІПИ́ТИ, ліплю́, лі́пиш; мн. налі́плять; док., перех. 1. Прикріплювати що-небудь до чогось, перев. клеєм або іншою липкою речовиною. Замість того, щоб щодня наліплювати марки на 2 коп.  Словник української мови в 11 томах
6. наліплювати — Наліплювати, -плюю, -єш сов. в. наліпити, -плю́, -пиш, гл. Лѣпить, налѣпить, прилѣплять, прилѣпить; наклеивать, наклеить.  Словник української мови Грінченка