нарадуватися

НАТІ́ШИТИСЯ (перев. із запереченням не — утішаючись, радіючи, повністю задовольнитися), НАВТІША́ТИСЯ розм., НАРА́ДУВАТИСЯ розм. Оце третій день, як хрещена мати подарувала їй ті кісники, і Харитя й досі не натішиться ними (М. Коцюбинський); Не налюбується (Мотря), не навтішається невісткою (Панас Мирний); Яринка не нарадується своїми дівчатами (В. Кучер). — Пор. намилува́тися.

Значення в інших словниках

1. нарадуватися — нара́дуватися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. нарадуватися — -уюся, -уєшся, док., перев. із запереч. не. Досхочу, вволю порадуватися. || Радуючись, задовольнитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нарадуватися — НАРА́ДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док., перев. із запереч. не. Досхочу, вволю порадуватися. Гомоніли одрадяни про несподіване Федорове щастя, жалкували, що безталанній Хіврі не довелося й нарадуватися тим несподіваним щастям (Панас Мирний); – Ні, ні, Надійко!...  Словник української мови у 20 томах
4. нарадуватися — НАРА́ДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док., перев. із запереч. н е. Досхочу, вволю порадуватися. Гомоніли одрадяни про несподіване Федорове щастя, жалкували, що безталанній Хіврі не довелося й порадуватися тим несподіваним щастям (Мирний, IV, 1955, 229)...  Словник української мови в 11 томах