Словник синонімів української мови

нараз

ВІДРА́ЗУ (у той же час, дуже швидко після чогось), ЗРА́ЗУ (ІЗРА́ЗУ), ЗА́РАЗ, ЗА́РАЗ ЖЕ, МОМЕНТА́ЛЬНО, НЕГА́ЙНО, ПРОЖО́ГОМ (ПРОЖО́ГА рідше), ПРЯ́МО, НАРА́З, В ОДИ́Н РАЗ, ТУТ ЖЕ, ПРИТЬМО́М (ПРИТЬМА́) розм. Залишившись із Тимком наодинці, дівчина відразу перемінилася: із балакучої та веселої зробилася мовчазна і насторожена (Григорій Тютюнник); Задзеленчав дзвінок, шкільне подвір'я одразу спорожніло (О. Гончар); Вони обнялися, тітка Меланка з мамою, почоломкались, а потім зразу ж і заплакали (Є. Гуцало); Іноді шум цей немовби притихав, але ж ізразу відновлювався з новою силою (П. Тичина); Як тільки смеркне, то де тільки ходить товаряка коло лісу, зараз з чагарника десь візьметься вовк та й душить худобу (І. Нечуй-Левицький); Моментально я спинився на кілька метрів позаду шаланди, що пішла як скажена від попутного вітру (Ю. Яновський); Прийшли, взяли сіромаху Та й повезли з дому Пройдисвіта, волоцюгу ... Прямо до прийому (Т. Шевченко); Кров шугнула до голови й нараз відхлинула (В. Козаченко); — Хіба в земстві не ті люди, що й були? .. Хіба вони в один раз перемінилися (Панас Мирний); Промінь надії раптом засвітився в полковничих очах, але тут же згас (О. Довженко); Вони не бачили того, що трапилося на льоду. Почувся тріск, зойк. Притьмом обернулись (Ю. Збанацький).

ОДНОЧА́СНО (в один і той же час), ВОДНО́ЧАС, РА́ЗОМ, СИНХРО́ННО, РІВНОЧА́СНО, ВОДНО́РАЗ, СПІ́ЛЬНО, НАРА́З, ПОБІ́ЖНО рідше. Мигаючи вогнями з обох боків, прибували одночасно два поїзди (С. Журахович); В шибку хтось постукав. Сестри здригнулись водночас (Є. Гуцало); Молодиці наблизилися до Хариті.. — Ти що тут робиш, Харитю? — спитали разом (М. Коцюбинський); Напружились сталеві канати. Синхронно запрацювали лебідки (з газети); Гостей рівночасно злякав і загіпнотизував цей зловісний промовець (В. Гжицький); Вставали зрання і вирушали на Росаву, де ловили щук або лящів, а воднораз і міркували про будучину (В. Логвиненко); Обличчям до обличчя склонись, Хай сльози поллються в нас спільно (Леся Українка); Нараз все заворушилося: загриміли двері, заходили бійці, і мати вивела Орисю надвір (Григорій Тютюнник); Вітерець гойдає хмарку, Урожаї же побіжно... (Я. Шпорта).

РА́ПТОМ (так швидко, що ніхто й не сподівався), РАПТО́ВО, НЕСПОДІ́ВАНО, ЗНЕНА́ЦЬКА, ВРАЗ (УРАЗ), ВІДРА́ЗУ, НАРА́З, РА́ЗОМ, НЕЖДА́НО, НЕГА́ДАНО, НЕЖДА́НО-НЕГА́ДАНО, НЕГА́ДАНО-НЕЖДА́НО, НЕГА́ДАНО-НЕСПОДІ́ВАНО, ЗНА́ГЛА розм., НА́ГЛО розм., ПРИ́ТЬМОМ (ПРИ́ТЬМА) розм., ЗНІЧЕ́В'Я розм., СПО́ТАЙНА (СПО́ТАЙНЯ) розм., СПО́ТАННЯ розм., ЗНЕ́БАЧКИ діал., ЗНЕО́БАЧКА діал., НАЛО́ПОМ діал., НАГА́ЛЬНО заст. І раптом — неждано-негадано — На білих полотнах об'яв Уразливе слово "Відкладено" Данило-завклуб написав (С. Олійник); Дощ згас так само раптово, як і напустився (О. Гончар); Коли це несподівано одчинились двері (І. Нечуй-Левицький); Зненацька пролунав громовий вибух (О. Гончар); — Слухай ти! — загомонів він до Дениса, що той ураз спинився (М. Коцюбинський); В долині відразу зашуміло млинове колесо (М. Стельмах); Я зірвав рум'яне яблуко, надкусив, і його смак нараз пробудив у мені спогад про дитинство (Є. Гуцало); Думки його повернулися назад і перенесли його разом на степ (Панас Мирний); Ми переболіли сеє горе, що спостигло нас так неждано (Г. Хоткевич); Заручилась вона з Яковом Поліщуком, а того негадано віддано у москалі (Марко Вовчок); На третій день після обіду неждано-негадано убігла Христя у хату (Панас Мирний); Що я таке зробив тобі, що ти негадано-неждано від мене одвернувся?.. (І. Карпенко-Карий); Знагла все рушило навкруги й загуло. В маленькі дзвіночки вдарили струмки, застугоніли потоки (С. Васильченко); Дзвін нагло змовкає... (П. Колесник); Вечір впав притьмом, ніби в одну хвилину (Ю. Збанацький); Знічев'я постріл, що пролунав край дороги, тріпонув її тіло, і качка рвучко підвела голову (О. Досвітній); — І спотайня слизьке шипіло зло: Коли б я був один, — лише б для мене ниви Гойдали колосом! (М. Рильський); Ольга спотання скочила, сама не знаючи куди (І. Нечуй-Левицький); Олександра нарвала липчиці і знебачки кинула її Іванові на голову (М. Коцюбинський); Біжу на вгород і знеобачка німця вздріла (О. Копиленко); Як сніг на голову, налопом приїхала до генерала його сестра (М. Кропивницький); Трохи мінорні звуки останніх рядків (пісні) зараз нагально обривалися (з газети).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. нараз — нара́з прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. нараз — пр., враз, раптом, несподівано, зненацька; разом, заразом, одночасно, водночас, воднораз; зараз же, відразу.  Словник синонімів Караванського
  3. нараз — див. раптом  Словник синонімів Вусика
  4. нараз — присл. 1》 Раптом, враз, несподівано, зненацька. 2》 Разом, одночасно. 3》 Зараз же, відразу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. нараз — НАРА́З, присл. 1. Раптом, враз, несподівано, зненацька. Нараз із-за частоколу з гиканням вилетіло півсотні козаків з піднятими догори шаблюками (Олесь Досвітній); Нараз спалахнула блискавка (Ю. Бедзик); Надія поверталася із заводу наче на крилах.  Словник української мови у 20 томах
  6. нараз — Нара́з (враз, раптом), присл.; на ра́з, імен. Аж нара́з почу́вся сту́кіт (Франко). Дай мені́ на раз  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. нараз — НАРА́З, присл. 1. Раптом, враз, несподівано, зненацька. Нараз із-за частоколу з гиканням вилетіло півсотні козаків з піднятими догори шаблюками (Досв., Гюлле, 1961, 181); Нараз спалахнула блискавка (Ю. Бедзик, Вогонь..  Словник української мови в 11 томах
  8. нараз — Нараз нар. Вдругъ, сразу. Хто нараз, буде зараз. Ном. № 5596.  Словник української мови Грінченка