наспівний

НАСПІВНИ́Й (про голос, звуки і т. ін. — мелодійно-протяжний); СПІВУ́ЧИЙ, СПІВЛИ́ВИЙ, СПІ́ВНИ́Й рідше (схожий на спів); ПІСЕ́ННИЙ (схожий за ритмом на пісню). Рудий невгамовець родом був з Галичини, приніс у Великі Стави наспівну мову, нечувані в краї дніпровськім пісні (В. Большак); Голос у неї був тихий, якийсь співучий та ласкавий (Панас Мирний); Владика щось писав та й писав, а земний клечальний передзвін, зазивний і співливий,.. щиро тішив його (О. Ільченко); Над колгоспним током пливе, гойдається пісенний гул молотарки (І. Цюпа).

Значення в інших словниках

1. наспівний — наспівни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. наспівний — -а, -е. 1》 Протяжливий, схожий на спів. 2》 Приємний для слуху, благозвучний; мелодійний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наспівний — НАСПІВНИ́Й, а́, е́. 1. Протяжливий, схожий на спів. Житецький проникливим наспівним голосом прочитав щойно написаний вірш (О. Гончар); Бесіда прибутніх дуже до нашої була подібна, але якась кругліша, наспівна, підбита вольним вітром (М.  Словник української мови у 20 томах
4. наспівний — НАСПІВНИ́Й, а́, е́. 1. Протяжливий, схожий на спів. Поетична віршована мова інтонаційно більш наспівна, ніж прозова (Худ. чит.., 1955, 17). 2. Приємний для слуху, благозвучний; мелодійний. У музиці І.  Словник української мови в 11 томах