настраждатися

НАТЕ́РПІ́ТИСЯ чого і без додатка (зазнати, перенести в житті багато тяжкого, неприємного), НАМУ́ЧИТИСЯ без додатка, НАСТРАЖДА́ТИСЯ без додатка, НАБІДУВА́ТИСЯ без додатка, НАГОРЮВА́ТИСЯ без додатка, розм., НАЗНА́ТИСЯ чого, розм., НАПЛА́КАТИСЯ без додатка, розм., НАПОНЕВІРЯ́ТИСЯ без додатка, розм., НАСЬО́РБАТИСЯ чого, розм. Говорила це не зі злості на чоловіка (хоч уже і досить натерпілася через такий його непутящий характер) (М. Ю. Тарновський); Сьогодні одпустять додому шостий клас, що дуже встиг намучитися за май од тяжких екзаменів (А. Кримський); — Такий хуліган, якого наше село ще ніколи не бачило. Скільки від нього всі настраждались! (Є. Гуцало); Ой, набідувалися ми до весни, Боже єдиний (І. Франко); Цілий рік воював (Назар) десь, і вісті від нього ніякої не було. Наплакалася і нагорювалася за ним Докія (І. Цюпа); І не добивсь з панами права, Ще й сам від них біди назнавсь (І. Франко); — Дайте мені, мамо, спокій! Наплакалась я через вас, — аж крикнула Маруся спересердя (І. Нечуй-Левицький); Вони насьорбалися горя і злоби Набралися теж, у житті живучи (Л. Первомайський). — Пор. 2. бідува́ти, 1. поневіря́тися.

Значення в інших словниках

1. настраждатися — настражда́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. настраждатися — -аюся, -аєшся, док. Зазнати страждань.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. настраждатися — НАСТРАЖДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Зазнати багато страждань. Ти мене накличешся ночами, .. Настраждаєшся в своїй надії, Пригадаєш літа молодії (А. Малишко); – З'явились наші-і, протягнула Фросина, і тричі .. поцілувала чоловіка. – А я ж настраждалася без тебе, а я ж наридалася... (М. Зарудний).  Словник української мови у 20 томах
4. настраждатися — НАСТРАЖДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Зазнати багато страждань. Як при царю настраждались народи! Що в бідняка було? Горе. Біда (Тич., Зростай.., 1960, 8); Ти мене накличешся ночами, .. Настраждаєшся в своїй надії, Пригадаєш літа молодії (Мал., Звенигора, 1959, 119).  Словник української мови в 11 томах