настраханий

ЗЛЯ́КАНИЙ прикм. (охоплений ляком, страхом), НАЛЯ́КАНИЙ, ПЕРЕЛЯ́КАНИЙ, ЛЯ́КАНИЙ, НАПОЛО́ХАНИЙ підсил., СПОЛО́ХАНИЙ (СПОЛО́ШЕНИЙ) підсил., ПЕРЕПОЛО́ХАНИЙ (ПЕРЕПОЛО́ШЕНИЙ) підсил., НАСТРА́ХАНИЙ підсил., НАЖА́ХАНИЙ підсил., ПЕРЕСТРА́ШЕНИЙ підсил. розм., СХАРАПУ́ДЖЕНИЙ підсил. розм., ПЕРЕПУ́ДЖЕНИЙ діал. Злякані люди вибігали з хат та благали, щоб він замовк (М. Коцюбинський); Налякані пасажири кілька секунд мовчали (М. Трублаїні); До переляканих хлоп'ят спустилась кремезна людина (Ю. Збанацький); Біжать (люди) між деревами з відрами, з сокирами — заспані, неодягнені, лякані (С. Васильченко); Виють вночі наполохані собаки (А. Головко); Соломія сиділа перестрашена та прислухалася, про що шепче морок (М. Коцюбинський); Повз них бігли схарапуджені есесівці, деякі чіплялися на підніжки (П. Загребельний). — Пор. 1. боязки́й.

Значення в інших словниках

1. настраханий — настра́ханий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. настраханий — див. зляканий  Словник синонімів Вусика
3. настраханий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до настрахати. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. настраханий — НАСТРА́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до настраха́ти. Прийшов [Федір] забрати чемодан, але, побачивши крізь затемнене вікно смужку світла, круто повернув і пішов у принишкле, настрахане і осліплене війною місто (Ю. Мушкетик); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
5. настраханий — НАСТРА́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до настраха́ти. Прийшов [Федір] забрати чемодан, але, побачивши крізь затемнене вікно смужку світла, круто повернув і пішов у принишкле, настрахане і осліплене війною місто (Мушк., Серце.., 1962, 15); // У знач.  Словник української мови в 11 томах