настраханий
НАСТРА́ХАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до настраха́ти.
Прийшов [Федір] забрати чемодан, але, побачивши крізь затемнене вікно смужку світла, круто повернув і пішов у принишкле, настрахане і осліплене війною місто (Ю. Мушкетик);
// у знач. прикм.
Буквально з полум'я горілих хат гвардійці вихоплювали настраханих, скалічених і обгорілих дітей (Іван Ле);
Кудкудачуть настрахані кури, яких господарі намагаються спіймати (В. Яворівський).
Словник української мови (СУМ-20)