нашестя

НАВА́ЛА (напад ворожих військ на якусь країну з загарбанням її території; у давнину — загарбання якоїсь території кочовими племенами), ВТО́РГНЕННЯ, НАШЕ́СТЯ. Відчули (люди) силу, яка здатна не тільки спинити навалу чужинців, а й громити, гонити їх (Я. Баш); Предводительша, зачувши про нашестя Наполеона, звеліла управителеві познімати ікони в золотих та срібних шатах (П. Кочура). — Пор. зага́рбання, 1. на́пад.

Значення в інших словниках

1. нашестя — наше́стя іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. нашестя — див. НАВАЛА.  Словник синонімів Караванського
3. нашестя — -я, с. Вторгнення ворожих військ у яку-небудь країну, на якусь територію.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нашестя — див. набіг, інвазія  Словник чужослів Павло Штепа
5. нашестя — НАШЕ́СТЯ, я, с. Вторгнення ворожих військ у яку-небудь країну, на якусь територію. Коли в бою тут воїн був убитий чи участь брав проти яких нашесть, йому на гробі, як почесний титул, писали: “Геррос”, тобто – слава, честь (Л.  Словник української мови у 20 томах
6. нашестя — НАШЕ́СТЯ, я, с. Вторгнення ворожих військ у яку-небудь країну, на якусь територію. Великі заслуги перед Батьківщиною має Москва в справі визволення всіх народів Росії від французького нашестя (Бажан, Наша..  Словник української мови в 11 томах