невлад

БЕЗЛА́ДНО (без певного порядку), БЕЗСИСТЕ́МНО, НЕВПОРЯДКО́ВАНО, БЕЗТОЛКО́ВО розм., ХАОТИ́ЧНО підсил., БЕЗ ЛА́ДУ́, БЕЗ ПОРЯ́ДКУ, ЯК ЗДУ́МАЄТЬСЯ розм., ЯК ПОПА́ЛО розм., ЯК ПРИПА́ЛО розм., ЯК ПРИЙДЕ́ТЬСЯ розм.; ПЛУ́ТАНО, СУМБУ́РНО, РОЗХРИ́СТАНО розм. (без чіткості, ясності); НЕЗВ'Я́ЗНО (без послідовності). Учитель і сам розумів, що говорить плутано, безладно (С. Журахович); Стало чути істеричну клепанину оживаючих ворожих кулеметів та автоматичних гармат, безсистемно розкиданих по висотах (О. Гончар); Я добре знаю вашу (читачу) вдачу, — Стрімку, настирливу, гарячу, Що вимага боїв, подій, ..Щоб коні мчали безтолково (А. Малишко); Думок не було. Були тільки хаотично розкидані уривки відчувань, картин, спогадів (В. Собко); Тікали без ладу, куди попало, аби тільки чим скоріше добратися до свого табору або в ліс (О. Маковей); Думки помутилися, куйовдились у голові без порядку, як завірюха зимою... (Панас Мирний); — Які ж ліки підуть на користь, коли їх пити як попало! (Леся Українка); — В походах і на війні запорожці одягались як припало (О. Стороженко); І хоч далі говорила вона трохи сумбурно, проте зрозумів я (Я. Гримайло); "Що робити?" — в голові розхристано вихрила думка (В. Козаченко); — Уляна.. заговорила незв'язно, на кожному кроці підшукуючи слово (Ю. Бедзик). — Пор. 2. невла́д.

НЕВЛА́Д (перев. зі сл. говорити, відповідати і т. ін. — у невдалий, недоречний момент), НЕВПОПА́Д, НЕДОРЕ́ЧНО, НЕ ДО РЕ́ЧІ, НЕ ДО ДІ́ЛА, НЕДОЛА́ДНО, НЕ ДО ЛА́ДУ́, НЕВГАРА́ЗД розм. Сестра відповідала їй з неохотою й іноді невлад (А. Головко); Іван збагнув, що відповів невпопад (С. Чорнобривець); — Згоріла моя хата, — каже баба.. — От і добре, — недоречно відгукується Явтух (Ю. Яновський); — Все оце дуже чуло сказано, але не до речі, а от саме перше слово було до діла (Леся Українка); (Андромаха:) Та як же й вірити, коли ти завжди не впору й недоладно пророкуєш? (Леся Українка).

НЕВЛА́Д (не узгоджуючись із чим-небудь), НЕВПОПА́Д. Знову лейтенант Березко диригував оркестром, правда, вже трохи невлад розмахуючи руками (С. Журахович); Катеринка ніби ще більше захрипла, а бубон трахкотів невпопад... (М. Чабанівський). — Пор. безла́дно.

Значення в інших словниках

1. невлад — Які синоніми у слова невпопад? Невлад, не до ладу.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. невлад — невла́д прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
3. невлад — пр., НЕВГАРАЗД; незлагоджено, негармонійно; ФР. не підходить <н. коли моє невлад, то я своє назад>.  Словник синонімів Караванського
4. невлад — див. недоречно  Словник синонімів Вусика
5. невлад — присл. 1》 Непослідовно, незв'язно (говорити, відповідати і т. ін.). 2》 Не так, як треба, не узгоджуючись із чим-небудь. || Незлагоджено, негармонійно. 3》 у знач. присудк. сл. Не підходить.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. невлад — НЕВЛА́Д, присл. 1. Непослідовно, незв'язно (говорити, відповідати іт. ін.). Орися стала приходити з роботи засмучена, на бабине запитання відповідала неохоче або невлад (Д. Бедзик); Дивлячись у землю, він невлад заговорив (С. Чорнобривець).  Словник української мови у 20 томах
7. невлад — Невла́д, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. невлад — НЕВЛА́Д, присл. 1. Непослідовно, незв’язно (говорити, відповідати іт. ін.). Орися стала приходити з роботи засмучена, на бабине запитання відповідала неохоче або невлад (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 42); Дивлячись у землю, він невлад заговорив (Чорн.  Словник української мови в 11 томах
9. невлад — Невлад нар. Некстати, не подходить. Коли моє тобі невлад, — я з своїм назад. посл.  Словник української мови Грінченка