невпопад

НЕВЛА́Д (перев. зі сл. говорити, відповідати і т. ін. — у невдалий, недоречний момент), НЕВПОПА́Д, НЕДОРЕ́ЧНО, НЕ ДО РЕ́ЧІ, НЕ ДО ДІ́ЛА, НЕДОЛА́ДНО, НЕ ДО ЛА́ДУ́, НЕВГАРА́ЗД розм. Сестра відповідала їй з неохотою й іноді невлад (А. Головко); Іван збагнув, що відповів невпопад (С. Чорнобривець); — Згоріла моя хата, — каже баба.. — От і добре, — недоречно відгукується Явтух (Ю. Яновський); — Все оце дуже чуло сказано, але не до речі, а от саме перше слово було до діла (Леся Українка); (Андромаха:) Та як же й вірити, коли ти завжди не впору й недоладно пророкуєш? (Леся Українка).

НЕВЛА́Д (не узгоджуючись із чим-небудь), НЕВПОПА́Д. Знову лейтенант Березко диригував оркестром, правда, вже трохи невлад розмахуючи руками (С. Журахович); Катеринка ніби ще більше захрипла, а бубон трахкотів невпопад... (М. Чабанівський). — Пор. безла́дно.

Значення в інших словниках

1. невпопад — (зі словами мовлення) невлад, недоречно// недоладно.  Словник синонімів Полюги
2. невпопад — невпопа́д прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
3. невпопад — присл. Те саме, що невлад 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. невпопад — Невлад, недоречно, невпору, невчас  Словник чужослів Павло Штепа
5. невпопад — НЕВПОПА́Д, присл. Те саме, що невла́д 1, 2. Гостю, очевидячки, нудно й ніколи, але він покірливо ступає поруч хазяїна, криво, невпопад усміхається й хитає головою, коли треба й не треба (В. Винниченко); Катеринка ніби ще більше захрипла, а бубон трахкотів невпопад... (М. Чабанівський).  Словник української мови у 20 томах
6. невпопад — НЕВПОПА́Д, присл. Те саме, що невла́д 1, 2. Засмучене обличчя Максима і невпопад мовлені слова свідчили, що і у нього на душі не дуже-то спокійно… (Рибак, Час.., 1960, 718); Катеринка ніби ще більше захрипла, а бубон трахкотів невпопад… (Чаб., Катюша, 1960, 11).  Словник української мови в 11 томах