негасимий

НЕВГАСИ́МИЙ (звичайно про почуття — який не послаблюється, не зникає з часом), НЕЗГА́СНИЙ, НЕЗГАСИ́МИЙ, НЕПОГА́СНИЙ, НЕВГАСА́ЮЧИЙ, НЕГА́СНУЧИЙ, НЕЗГАСА́ЮЧИЙ, НЕВГА́СНИЙ поет., НЕГАСИ́МИЙ заст., поет., НЕЗАГА́СНИЙ поет., НЕПОГАСИ́МИЙ рідко; НЕОПАЛИ́МИЙ поет. (перев. про любов, кохання). Тільки тепер дівчина зрозуміла, що допомоги чекати даремно. Але невгасимий інстинкт життя викликав химерні образи (О. Донченко); Чехов здавна увійшов у моє серце, як міцна й незгасна любов (М. Рильський); О як було любо тоді, моя непогасная мріє! (В. Сосюра). — Пор. неме́ркнучий, неосла́бний.

Значення в інших словниках

1. негасимий — негаси́мий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. негасимий — -а, -е. Якого неможливо загасити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. негасимий — НЕГАСИ́МИЙ, а, е. Якого неможливо загасити. До крові дійде, до кості Огонь той лютий, негасимий (Т. Шевченко); То ж тільки невіра, басурмени [бусурмани] Богу не хочуть молитися, а ти ж хрещена тварюка. – Та тебе ж за цеє в пекло, в огонь негасимий завдадуть (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
4. негасимий — НЕГАСИ́МИЙ, а, е. Якого неможливо загасити. До крові дійде, до кості Огонь той лютий, негасимий (Шевч., II, 1953, 307); — Та тебе ж за цеє [невіру] в пекло, в огонь негасимий завдадуть (Вас., І, 1959, 324).  Словник української мови в 11 томах