Словник української мови в 11 томах

негасимий

НЕГАСИ́МИЙ, а, е. Якого неможливо загасити.

До крові дійде, до кості Огонь той лютий, негасимий (Шевч., II, 1953, 307);

— Та тебе ж за цеє [невіру] в пекло, в огонь негасимий завдадуть (Вас., І, 1959, 324).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. негасимий — негаси́мий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. негасимий — -а, -е. Якого неможливо загасити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. негасимий — НЕГАСИ́МИЙ, а, е. Якого неможливо загасити. До крові дійде, до кості Огонь той лютий, негасимий (Т. Шевченко); То ж тільки невіра, басурмени [бусурмани] Богу не хочуть молитися, а ти ж хрещена тварюка. – Та тебе ж за цеє в пекло, в огонь негасимий завдадуть (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
  4. негасимий — НЕВГАСИ́МИЙ (звичайно про почуття — який не послаблюється, не зникає з часом), НЕЗГА́СНИЙ, НЕЗГАСИ́МИЙ, НЕПОГА́СНИЙ, НЕВГАСА́ЮЧИЙ, НЕГА́СНУЧИЙ, НЕЗГАСА́ЮЧИЙ, НЕВГА́СНИЙ поет., НЕГАСИ́МИЙ заст., поет., НЕЗАГА́СНИЙ поет.  Словник синонімів української мови