негасимий
НЕГАСИ́МИЙ, а, е. Якого неможливо загасити.
До крові дійде, до кості Огонь той лютий, негасимий (Шевч., II, 1953, 307);
— Та тебе ж за цеє [невіру] в пекло, в огонь негасимий завдадуть (Вас., І, 1959, 324).
Словник української мови (СУМ-11)