Словник синонімів української мови

неделікатний

НЕТАКТО́ВНИЙ (який поводиться без такту, без почуття міри дозволеного й пристойного в стосунках з іншими; який свідчить про відсутність такту в кого-небудь), БЕЗТА́КТНИЙ, БЕЗТАКТО́ВНИЙ рідше; НЕКОРЕ́КТНИЙ (не досить ввічливий і стриманий); НЕДЕЛІКА́ТНИЙ (не досить ввічливий і тактовний, грубуватий); НЕСКРО́МНИЙ (нетактовний, певною мірою безцеремонний і нав'язливий). — Я тоді нетактовний був, Максиме. То ви пробачте, прошу вас (Д. Ткач); Він знав, що Любочка нерідна дочка прокурора, але намагався в подробиці сімейних стосунків не залазити, цілком справедливо вважаючи це нетактовним (В. Собко); Історія здалась настільки буденною, що Артамонов не став розпитувати детальніше, та й боявся бути безтактним (Л. Дмитерко); Безтактне запитання; — Культурна людина завжди стежить за собою, ніколи не втрачає почуття міри й не дозволяє собі некоректних виразів... (Ю. Шовкопляс); Саня не любила Селаброса за те, що він був трохи неделікатний в словах і говорив часом неприємне паннам (І. Нечуй-Левицький); Неделікатне зауваження; І обоє (Федір та Олеся).., засліплені від щастя, не помічають Тані, що майне.. тінню поза вікном та й сховається, боячись бути нескромною (А. Дімаров); (Віктор:) Я давно збираюся звернутися до вас з одним нескромним проханням (О. Левада). — Пор. 2. гру́бий, наха́бний, фамілья́рний.

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. неделікатний — неделіка́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. неделікатний — див. грубий  Словник синонімів Вусика
  3. неделікатний — -а, -е. 1》 Неввічливий, грубуватий у поведінці; нетактовний. 2》 Який свідчить про відсутність тактовності.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. неделікатний — НЕДЕЛІКА́ТНИЙ, а, е. 1. Неввічливий, грубуватий у поведінці, діях і т. ін.; нетактовний. Саня не любила Селаброса за те, що він був трохи неделікатний в словах і говорив часом неприємне паннам (І. Нечуй-Левицький); Да помовчи-бо!...  Словник української мови у 20 томах
  5. неделікатний — НЕДЕЛІКА́ТНИЙ, а, е. 1. Неввічливий, грубуватий у поведінці; нетактовний. Саня не любила Селаброса за те, що він був трохи неделікатний в словах і говорив часом неприємне паннам (Н.-Лев., V, 1966, 150). 2. Який свідчить про відсутність тактовності.  Словник української мови в 11 томах